Оскільки EU цього року до українців ближчим не став (треба їм і стан банківського рахунку подавати, і бронювання готелю на весь час перебування, і в консульстві напружуватися + ризикувати передоплатою за готель, якщо візу не відкриють, чи з баригами зв’язуватися щоб швидко зробити візу і тд, і тп), то ми з Юлею вирішили, що якось трохи зажирно буде нашим західним братам (?) платити за можливість підтримати їхню ж туристичну галузь. З турками теж якось не склалося – на готель, який ми планували “ранньо зарезервувати” (тобто оплатити повну вартість путівки за 2 місяці до самої поїздки), турагент не зміг виставити заявку, бо сам же щось наплутав з термінами резервування – і, відповідно, лишився без замовлення взагалі (ну бо що ж це за ринок послуг такий, де клієнт повинен оплачувати помилки турагента, або погоджуватися на гірші варіанти за ті ж самі гроші?). Хорватії і чорногорії всякі теж відпали, бо машиною до них пиляти довгенько, плюс геморой з транзитними візами (плюс мені ще колеса літні треба було б докупити тоді на одну вісь однакові), а літаком на трьох виходить сума, яка наближається до вартості проживання. Поїздка до тестя в Москву машиною теж відпала, по причині того, що літом хочеться більше водних забав і “розслабону”, чим спеки і скаженного ритму мегаполісу.
Тому, уважно розглянувши і прорахувавши всі варіанти, ми з Юлею вирішили не зраджувати цьогорічній традиції відпочинку на українських теренах і поїхати машиною в Крим. Тим більше, що ніхто з нас ніколи там ще не був, а навіяна розповідями знайомих і пресою думка про те, що там відпочивається паскудно і дорого принаймі мусила бути перевірено особисто 
Прочитати решту цієї замітки »
) і Блискавку Мак-Квіна (без коліс, врятував його з пластилінової звалки), і дзяпчика з “Атлантида:Втрачена імперія” (в момент коли він вирішив стати жителем Атлантиди і залишитися жити під водою), і ще якихось космічних монстриків і синього кота..
