Історія ця почалася в на початку березня 2007 року, коли ми з Юлею вмовили тестя навчити нас трохи їздити на машині. Юля вже нібито вміла їздити, оскільки 2 роки тому здавала на права у Новому Роздолі. А я, як такий, що до 24 років перебував у стійкій ідейно-матеріальній опозиції до світу автолюбителів, не мав ані прав, ані навиків керувати транспортним засобом категорії „B”. З огляду на те, що хоч мої ідейні мотиви опозиції на момент бажання вчитися вже зникли, але фінансові переконання все ще не дозволяли нашій молодій сім’ї інвестувати значних сум в практику водіння, було прийняте мудре соломонівське (чит. „хитре жидівське” 
) рішення – „попросити тата, щоб навчив нас їздити на своїй машині”.
Мій профіль на LinkedIn
