Bike Traveller’s Blog

Щойно повернулися з велопробігу. Їздили вдвох з Даринкою, бо Юлін ровер лишився на селі. Враження позитивні, нормального люду було купа, рагулів майже не було – видно ровер все таки позитивно впливає на психіку людини

Видно для того, щоб компенсувати відсутність рагулів на Зеленій нам зустрівся справжній МЕГА-РАГУЛІЩЕ – зі всіма необхідними атрибутами – великий червоний джип каділлак (номер 888* і чівось там), нагломорде рило за кермом і повне ігнорування правил дорожнього руху – їхав по зістрічці влоб всім машинам в надії нас обігнати, незважаючи на дві міліцейські машини на початку та позаду колони. Велоспільнота його зупинила досить просто – зупинилися просто перед ним аж поки не проїхала вся колона. Так що день рагулю напевно зіпсували

Негативу більше не було, сподобалося те, що їхали без “танців і плясок” – спокійно і без зайвих криків (чи музону на весь голос з “тазіків”, як це зазвичай буває під час автопробігів). Правила їзди в колоні роздали всім (плюс організаторам), але їхали вже як доведеться – особливо на підйомі по Зеленій. Стартували з годинним запізненням, що дещоздемотивувало Даринку (зрештою чекати більше години під оперним було нудно всім), але зате пробіг проїхали чемно і без ексцесів.

Маршрут виглядав так : Центр(Оперний), Проспект Шевченка, Зелена, сихівський Міст, попри Іскру, проспект Червоної калини, Луганська, Стрийська, Сахарова, Коперніка, попри головну пошту і до головного корпусу універу під пам’ятник І.Франка. Згідно з моїм спідометром вийшло ~17км. Їхали без поспіху приблизно 1.2 години.

Коротше кажучи нам сподобалось, наступного року хочемо ще

ПС. Оскільки я не фотографував, то фотку позичив в містера Девіанта

Львівські веломани (клікабельно)