Велоподорож в Tyniec


Насправді, це не зовсім велоподорож(в звиклому для мене форматі). Просто виїхав сьогодні з роботи і чомусь дуже не хотілося вертатися додому.. Постояв над Віслою, прикинув куди можна поїхати і що хотілося б побачити, зважив на теплі кольори від заходу сонця(які мали б гарно фотографуватися) і повернув в сторону містечка Tyniec. Ось і з’явився привід розказати про “Велосипедний Рай”, який я вже згадував в попередніх записах. Карти подорожі складати не буду – 35км то не відстань, але фотозвіт як завжди на місці. Отже, вперед, шановний подорожній, втамуємо жагу до руху разом.

“Велосипедним раєм” я називаю відрізок велосипедної дороги від Кракова до Тинця (Tyniec), що пролягає серед полів понад Віслою, на віддалі від автостради, недосяжний для міського шуму і є прекрасним місцем для відпочинку на ровері. Якщо дуже захотіти, цією ідеально рівною, достатньо широкою і гарно розміченою велострадою можна дістатися до клаштору Бенедиктинців у Тинцю за якихось 15-20 хвилин. Але яке ж то блаженство вимкнути плеєр, переключитися на передачу 2-6 або 3-4 і спокійно їхати, вдихаючи запахи літа і річки, насолоджуючись приємним дзичанням шин по асфальту і милуючись спортивними фігурками дівчат на роликах, яких тут вдосталь :)!

Дорога до Тинцю трохи тяжча через зустрічний вітер(який часом може збити швидкість з 30км/год до 10км/год!). Зате з Тинця – краса, а не їзда. По всій трасі купа роверистів та ролерів – їздять тут сім’ями, компаніями, поодинці, парочками, з візочками чи з малими дітками на ровера.. Словом, місце популярне.

Посеред дороги я вирішив з’їхати з траси, щоб трохи пофотографувати річку і замок в Przegorzaly. По дорозі через хащі зігнав сіру чапельку, але зате знайшов чудове місце для фотографування – на невеличкій косі, що відходила від берега. Сонце поволі хилилося на захід, забарвлюючи все довкола в приємні теплі кольори і тим самим створюючи надзвичайно сприятливі умови для фотографування. В цій же тихій і спокійній місцині я зробив невеличку перерву на вечерю – краківські пончики з чаєм Nestea. Хоч я і рідко тепер купую ці смаколики(фігуру бережу :)), але, мушу зауважити, що смакують вони перфектно!

Під пильним наглядом чапельки, яка трохи покружляла наді мною і всілася на протилежному березі, я вирушив далі. І як відчував – прямо перед водозабірником проводилося якесь дійство. Розташувавшись серед велоглядачів, став спостерігати. З напису на сцені стало зрозуміло, що це відкриття якихось змаганнь. Ведучий на сцені тим часом називав країни і викликав до себе під сцену команди. Словаки, росіяни, румуни, шведи.. і ось! наша українська команда!! З нашим незламним стягом! Не втримався і під’їхав ближче до хлопчаків з прапором – запитатися що відбувається. Виявляється завтра тут розігруватимуть чемпіонат Європи з каякарства (польске слово, українською напевно байдаркарства). Словом, будуть наші хлопці плисти по от такому каналу на час. Канал не надто довгий, але вируючий і повен різних перешкод. Цікаво, цікаво.. Шкода тільки, що це все на 10 годину ранку почнеться – робочий час, як не як. Ну нічого – побажав хлопцям удачі і рушив далі. Пофотографував старт перегонів, міст через Віслу і, замість їхати на Tyniec, перебрався на протилежну сторону Вісли – при такій погоді можна наробити гарних фотографій клаштору з відбиттям в Віслі.

Тому поїхав через село Piekary(попри “золоті” поля) на берег навпроти клаштору. Фотки і справді вийшли гарні. Плюс до того отримав бонуси в вигляді Карлсона(хочу собі такий апарат), сонячних квіточок і Містера “Велика Хвиля”. Останнього фоткав до “посиніння” – дуже вже мені подобалося як він краплі розсікає(теж, між іншим, хочу таку штуку собі :)) Тут я собі нагадався про конкурс NGP2007 і рвонув на другу сторону – до клаштору. Справа в тому, що деякі фотки Містера “Хвилі” гарно би вписалися в розділ “Екстрім” – але для цього потрібно його згоду на розміщення фотографій. От я собі і вирішив з ним про то поспілкуватися. Але, на жаль, поки я об’їжджав через міст, він спакувався і зник.. Ну нічого – на фотографіях його чітко не видно – може і без дозволу приймуть. Побачимо… Зате сфотографував захід сонця, висячий дим, байк на фоні заходу сонця і місце ночівлі наших “байдаркарів”.

Насамкінець, користуючись попутнім вітром і бажанням трохи розім’ятися, чкурнув по “Раю” додому. Обходячи на швидкості 30-35км/год ролерів, байкерів і бабусь, що вийшли прогулятися над річкою, дістався додому десь за 30 хвилин (а від Тинця до Кракова за 18хв).

Повний фотозвіт тут.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s