Авто/вело Хорватія 2012. Тиждень перший.

Оскільки наша подорож була розбита на три різні локації, то розповідь я продовжу теж в трьох частинах – по частині на кожну локацію. Постараюся більш детально зупинитися на деталях відпочинку – веломаршрути, пляжі, місцеві цікавинки, які ми побачили, різні tips and tricks, тощо. Перший тиждень ми провели в Ровіні та околицях півострова Істрія, де дуже відчутний італійський вплив. Тут вистачає гарних затишних містечок, практично немає великих портових міст, багато туристичних атракцій. Ще в мене склалося враження, що це найбільш “соціалістичний” район Хорватії – тут дуже багато всіляких умовно-безкоштовних бонусів для відпочиваючих, за які в інших місцях беруть гроші. Але про все по черзі – спочатку була дорога.  Читати далі

Річна статистика автолюбителя – ч.5

Закінчився ще один рік мого автомобільного життя, тому настав час підбити підсумки та порахувати статистику використання сімейного автомобіля. Минулого року ми продали наш дизельний Фокус, та й почали шукати щось йому на заміну. З б/в машинами я бавитися вже не хотів одразу з декількох причин, тому вирішено було шукати щось серед нових. Процес пошуку був ще й досить обмежений в часі, тому не було часу вичитувати/обмацувати/надумувати біля кожної моделі в автосалонах, а рішення мало бути прийняте в межах перших 5-10 хвилин знайомства з інтер’єром та специфікаціями машини (зрештою, я так і фокуса вибирав – бо їздити на тому, що тобі не подобається чи незручне, та ще й за власні гроші – то якось нелогічно). Читати далі

Авто/вело Хорватія 2012. Загальні моменти.

Задумка поїхати в Хорватію або Чорногорію в нас була вже досить давно, але її все ніяк не вдавалося реалізувати то через мої постійні відрядження, то через небажання заморочуватися з візами, то ще через якісь відмовки. Але оскільки 2012 виявився останнім роком, коли Хорватію можна було відвідати без шенгенської візи, ми вирішили спробувати (забігаючи наперед, скажу що по підготовці документів навряд чи ми сильно від цього виграли 🙂 ).

Для початку, я начитався форумів та вражень Володі і Славіка, які досить детально розписали процес підготовки та всілякі лайф-хаки. Я постараюся аж так детально не розписувати процес отримання віз, бронювання житла і тд (хлопці це зробили досить детально), а просто перелічити основні моменти нашої підготовки. Читати далі

Tour of Sufferlandria 2013

Tos-Low-ResolutionВ далеких і незвіданих просторах інтернету є незліченно багато дивних місць та народів. Деякі з них широко відомі публіці – тролі та гобліни, блогери та копіпастери, онлайн-фермери та онлайн-орки, однокласники та фейсбучники, боти та віртуали, та інша нечисть 🙂 Серед усього цього розмаїття можна легко загубитися і втратити свою самобутність, розчинившись в традиціях та обрядах масовок. Проте є і вийнятки – просто біля підніжжя гірського плато Страждань, куди зрідка заглядають хіба якісь заблукалі випадкові садо-мазо-порн-вочери і то лиш для того, щоб вжахнунутись від неймовірних стогонів та криків страждущих, втекти і спробувати забути про існування цих місцин. Місце й справді справляє моторошне враження – тут пекельно пече криваве сонце, рвучкі пориви холоднющих вітрів-вбивць, бурлять ріки поту, в повітрі смердить паленою гумою, а смак їжі має різкий відтінок алюмінієвого (часом карбонового) виносу, обабіч шляхів розкидані рештки велосипедних рам та колін безумців, що вирішили покорити ці землі. Назва цій землі – Саферляндрія і, хоч в це cпершу важко повірити, живе тут щасливий та веселий народ – саферляндці. Читати далі