Річна статистика автолюбителя – ч.5


Закінчився ще один рік мого автомобільного життя, тому настав час підбити підсумки та порахувати статистику використання сімейного автомобіля. Минулого року ми продали наш дизельний Фокус, та й почали шукати щось йому на заміну. З б/в машинами я бавитися вже не хотів одразу з декількох причин, тому вирішено було шукати щось серед нових. Процес пошуку був ще й досить обмежений в часі, тому не було часу вичитувати/обмацувати/надумувати біля кожної моделі в автосалонах, а рішення мало бути прийняте в межах перших 5-10 хвилин знайомства з інтер’єром та специфікаціями машини (зрештою, я так і фокуса вибирав – бо їздити на тому, що тобі не подобається чи незручне, та ще й за власні гроші – то якось нелогічно).

Вимоги до нового авто ставилися виходячи з досвіду використання попереднього і, по суті, вклалися в один рядок:

Шукається економна сімейна машина, в яку б поміщався 1-2 велосипеди (бажано без знімання переднього колеса), був би зручний та місткий багажник та достатньо висока посадка, щоб не “лягати” але і не “залазити” в неї.

Ніби й багато виробників працюють над створенням такої машини, але в результаті вибрати було особливо ні з чого, але давайте пройдемося по-порядку, як ми вибирали.

Спочатку ми відкинули всі автосалони, які продавали дуже дорогі авто – Мерседес, БМВ, Ауді, Вольво та інші. Нам машина треба не для статусу, а для цілком звичайного використання – тому платити за “люксовість” бренду чи супер-мега-динаміку чи ще якісь приблуди – поки немає потреби. Ну і крадуть такі машини набагато частіше, не говорячи вже про супутні витрати при утриманні.

Далі ми відкинули всі автосалони, в модельному ряді яких немає машин, щоб нам обом подобалися. Так відпали Мітсубіші, Мазда, Субару, Хюндай, Шевроле, Сеат, Пежо, Опель, Рено, китайці/росіяни/українці. Тут немає якогось одного критерію – деякі з цих виробників роблять дуже специфічні машини зі спортивним нахилом (Мітсубіші, Мазда, Субару), який нам геть ні до чого; інші роблять занадто крикливі ззовні авто (Пежо, Хюндай), деякі просто не роблять гарних або більш-менш якісних машин.

В результаті залишилися Фольксваген (Golf-Jetta, Tiguan), Форд (Mondeo, Kuga), Шкода (Yeti), Хонда(CRV, Accord), Ніссан (X-trail), Toyota (Avensis, Rav 4), Kia (Optima), Сітроен (С4, С5). Список більш ніж неоднорідний, знаю – але всі ці авто мали певні риси, які ми шукали. Новий Фокус в список не ввійшов, бо дуже вже він негарний вийшов + місця в багажнику стало явно менше. Та й щось інше хотілося спробувати.

В результаті, поїздивши по салонах, ми познаходили для себе такі недоліки машин зі списку, а заодно і дещо переосмислили самі варіанти:

УВАГА! Список недоліків відображає виключно суб’єктивні враження, тому може ображати погляди “віруючих” – якщо ви відносите себе до їх числа, не читайте тексту нижче.

VW Golf/Jetta – низька посадка (порівняно з нашим старим фокусом); вузьке лобове скло; дороговизна авто навіть в базовій комплектації (+окремо треба докупляти диски); багажник такий собі, інтер’єр салону – дуже строгий, на любителя; місця ззаду – середньо; передні стійки досить низько нахилені. Враження один реченням : непоганий середнячок за завищеною ціною.

VW Tiguan – відсутні недоліки Golf/Jetta в плані лобового скла/стійок та місця в салоні, але в машину треба “залазити”. Враження один реченням : гарний варіант для любителів “паркетників” за досить високою ціною.

Ford Mondeo – занадто великий (Юля в ньому просто губилася); неекономний (ми розглядали варіант 2.2 EcoBoost, який на той момент був в салоні); низька посадка; здоровенний багажник, який обмежений вузьким проємом; демократична ціна (відносно однокласників); гарна керованість; приємний інтер’єр. Враження одним реченням : “міг би бути” варіант, якби був в кузові універсал.

Ford Kuga – в машину треба “залазити”; інтер’єр в салоні так собі; багажник – середнячок; демократична ціна. Враження один реченням : гарний варіант для любителів “паркетників” за демократичною ціною.

Skoda Yeti – оцей варіант ми дуже серйозно розглядали, бо з мінусів хіба занадто широкі пороги (які постійно б витиралися штанами) + те, що в машину треба “залазити” і такий собі інтер’єр. Ззовні він нам обом подобався, але в результаті ми його не вибрали як через трохи ніяких продавців в салоні, так і через нові вимоги, які виокреслилися пізніше. Враження одним реченням : гарний варіант з хорошим ринковим позиціонуванням за прийнятною ціною.

Honda CRV – візуально мені ці машини завжди подобалися, але в салоні вони якісь трохи “тракторові” чи що – інтер’єр не сподобався взагалі; місця ніби достатньо; багажник досить просторий; ціна досить висока; в машину треба “залазити”. Враження один реченням : гарний варіант для любителів “паркетників” за досить високою ціною (звучить так само як і про Тігуан, але Тігуан якийсь приємніший в салоні виглядав).

Honda Accord – ця машина то взагалі розчарування року для мене – раніше вони мені дуже подобалися, але коли посидів в салоні і глянув на цінник, то автоматично усунулася з списку. Дуже дешево виглядає в простих комплектаціях (а гарний інтер’єр мають версії за 35-40 тис доларів, що виводить її зі списку автоматом); задні двері створені для якихось дуже худих і малих людей – пролізти туди дуже незручно; багажник непоганий; дещо агресивний зовнішній вигляд (попередні акорди були в рази гарніші оцих трансформерів). Враження одним реченням : за такі гроші, в вузьку щілину задніх дверей пхати дітей не хочеться.

Nissan X-trail – до цих майже-джипів я теж приглядався раніше, спокусившись фразою “крепкий хозяйственник” в одному з оглядів. Насправді, так воно і є – це така собі машина для мисливців, фермерів, дачників – принаймі таке враження склалося з інтер’єру – він ніби розрахований на руку в засалених рукавицях. Місця в салоні багато, притому задня дверка зроблена дуже вузькою (?); багажник великий, з органайзером (якраз, щоб возити різний хлам, який буде тарабанити на львівській бруківці); огляд з-за керма такий, як в Волгах – видно капот; в машину треба “залазити”; непотрібний в нашому стилі використання авто повний привід; матеріали в салоні так собі. Враження одним реченням : “крепкий хозяйственник” для робіт по хазяйству.

Toyota Avensis – ця машина цілком могла б бути обраним варіантом, якби не той факт, що в нас тойоти просто шаленно популярні, і дилери тойоти навіть не здогадалися завезти хоча б одну до Львова на тест-драйви (та хоча б просто в салон поставити) – а купувати машину по каталогу + ще й в черзі стояти місяць чи два – то не для нас. Візуально мені дуже подобаються універсали в новому кузові, але – не доля. Та й ціна на них була теж не з дешевих. Враження одним реченням : нащо було будувати такий здоровенний центр Тойота, якщо там нема машин на виставці.

Toyota Rav 4 – в силу того, що авенсіса не було, дивилися на те, що було в залі. Були РАВ-4 в якійсь топовій комплектації, за захмарні гроші. Потім ми ще дивилися одну б/в РАВ4, то можу сказати враження загальні: гарна в салоні; трансформація задніх сидінь толково зроблена; багажник середній; в машину треба “залазити”; дещо “жіноча” репутація в цих моделей. Враження одним реченням : ота, що б/в, скоріше всього бита, а нові – та що була в салоні – по ціні космос, а та що в черзі чекати – не ссср за вікном, щоб за машинами в чергу ставати.

Kia Optima – оновлена Оптіма позиціонується, як вбивця Акорда. І справді, при більш приємних цінах, машина в салоні базовий Акорд хоч і не рве на шматки, але бідним родичем вже не чуєшся. Посадка низька; машина ззовні вульгарно виглядає (ніби для тінейджерів-стрітрейсерів роблена); матеріали в салоні непогані; місця ззаду – середньо. Враження одним реченням : на любителів Акордів, яким не хочеться значно переплачувати.

Citroen C5 – гарна машина у всіх аспектах, але і досить дорога. Інтер’єр на рівні авто вище класом (тих, що ми відкинули одразу); інноваційна підвіска; гарна ззовні; багажник досить просторий, але шкода в нього щось навіть ставити ;); дороговизна. Враження одним реченням: задорого, треба глянути на С4.

Citroen C4 – непогана машина, яка по якості салону обходить VW, Ford та багато інших варіантів зі списку вище. Але, за результатами тестів авторев’ю (на момент, коли ми вибирали для тест-драйву вони були недоступні) – керується вкрай погано. Сітроен, з його гарним інтер’єром та свіжими ідеями в зовнішньому вигляді, майже змусив нас забути про наші вимоги і ми вже практично були піддалися на комфортність в салоні, але, на щастя, я вчасно знайшов відгуки власників щодо керованості і чари розпалися самі собою. Враження одним реченням: шайтан-машина, холєра 🙂

В результаті, як видно зі списку, ми залишилися ні з чим – жодна з машин не підходила під наші вимоги, а купувати будь-що якось не хотілося. Але наші сумніви почув менеджер в салоні VW. який запропонував глянути на Golf+ – вищий Гольф для сімейних людей. Він якраз вдало усував недоліки седанів та хетчів – посадка не була “в підлогу”, але і не “через сходинку” як в паркетниках; лобове скло було більше + стійки не давили на голову; місця в багажнику було середньо, але не замало. Загалом, цілком могла б бути машинка, якби не ціни на VW та їхня політика щодо “навіть найменша опція – за додаткові гроші”. Тоді ми згадали, що в салоні Форд нам показували новий C-MAX, який вже цілком позбувся пенсіонерського вигляду попередніх моделей і мав декілька вигідних переваг над VW, а саме: ширший пакет опцій (підігрів сидінь, підігрів лобового скла, антибукс, 16-ки диски, зеркало заднього виду з автозатемненням, CD/MP3-магнітола з 6-ма динаміками, клімат-контроль, тощо), краща трансформація салону (кожне з трьох задніх сидінь складається окремо + може досить легко зніматися взагалі), жвавіший інтер’єр (в салонах VW мене тягне на сон :)), та значно приємніша ціна (майже на 5 чи 6 тисяч у.о. дешевша в порівнянні з VW Golf+ в подібній комплектації).

От так ми і опинилися перед вибором фактично з одного варіанту – білий Ford C-Max(1.6. механіка). Часу вже не було – я мусив їхати в відрядження в Данію, тому, відкинувши сумніви (про них – нижче), ми внесли оплату і поїхали його оформляти в МРЕО та страхову. Першими моїми словами, після того, як я виїхав на С-максі з салону були “блін, і нащо ми його купили – хочу мій старий Фокус назад”, але чим більше кілометрів спливало під його колесами, тим більше я переконувався, наскільки обманливими бувають перші враження. Отак і почався 5-тий рік статистики автолюбителя.

Перш ніж перейти до цифр, розкажу про загальні враження. При купівлі виникло декілька сумнівів, які потенційно могли обернутися незручностями (як видно зі списку вище, ідеальних машин не буває :)), тому пройдемося по них вже маючи досвід користування авто:

1)Ледь видна сітка на лобовому склі – нитки підігріву скла. Дехто з пасажирів (не буду показувати пальцем, Орест :)) досить чітко їх бачить (особливо, коли звернути увагу на них), але я вже настільки до них звик, що і не помічаю. Зате переваги від швидкого очищення скла від льоду чи намерзлого снігу (особливо актуально цією дощовою зимою) – дуже знадобилися.

2)Посадка – вища, чим була в Фокуса. Перші пару днів було незвично, потім звик і тепер це є плюсом – в машину не треба ні “лягати” (пригинатися при посадці/висадці), ні тягнутися до сідушки вгору (як в паркетниках та джипах) – просто відкрив дверку і сів.

3)Мотор 1.6 з 125 “конями” – були побоювання, що буде мати апетит серйозний + не сильно тяговитий. Розхід в нормі (краще, чим сподівався) + мотору вистачає на мій стиль їзди з головою. Ганяти я і так не люблю + а тих дівчат, яких я вожу в машині, такими дурницями не вразиш 🙂

4)Білий колір – брали з того, що було в салоні. Спочатку мені він не дуже подобався, але на практиці виявилося, що мороки з ним в рази менше – на мийку я їздив часом навіть раз на два місяці. На вишневому Фокусі бруд було набагато видніше.

5)Відсутність задніх електросклопідіймачів. З одного боку не хотілося в 2012 році купувати машину без такого елементу цивілізації, а з іншого – згадуючи прокатні машини в штатах, я тільки більше укріпився в думці що це не настільки критична опція. Аеродинамічні форми сучасних авто не дуже добре підходять для їзди з відкритим заднім вікном – повітря аж лупить по вухах на швидкості + коли ззаду малі діти – краще їм такого контролю не давати. За рік використання ні разу не пошкодував за тими склопідйомниками ззаду.

6)”Сімейність” авто – часом все ж таки проскакувала думка, що може все таки варто “підмолодитися” і взяти щось більш типу спортивне чи “крутіше”. Але, компенсувати мені особливо нічого не треба (хіба зайву вагу трохи, але я над цим працюю :)), а переплачувати за непотрібний функціонал чи, що гірше, миритися потім з недоліками використання – то не для мене.

7)Високий кузов – Фокус був теж досить високим (серед однокласників), тому часом сильний боковий вітер відчувався. А тут ще вищий кузов, правда з меншим кліренсом і більшою вагою машини – тому таких проблем помічено поки не було.

Ну все, вистачить сумнівів. Позитивів вистачає теж:

1)Трансформація салону – ціле літо я їздив без однієї задньої сідушки (тої, що за водієм) – там поміщається мій Стівенс навіть без знімання переднього колеса! Це мега-зручно і не вимагає постійних розкручувань гальм та мороки з колесом. Більше того, якщо зняти два задні сидіння – можна запхати всі три наші ровери (правда, тоді вже доведеться знімати колеса в мого та Юліного). Про всякі лижі чи довгоміри мовчу навіть – багажника тут вистачає з головою.

2)Керування – хоч машина і важка та вища трохи від фокуса, керується вона практично так само – перевірено і на віражах Хорватії, і на наших паскудних дорогах, де треба постійно уникати ям. Розкачка кузова мінімальна, в повороті чуєшся впевнено. Мотору вистачає на мої швидкості (до 120 км/год в основному), на угорських автобанах розганявся до 160, більше не хотілося, бо були ровери ззаду + навантажена машина була. Для обгонів та перестроювань мотору цілком вистачає. Єдине, де відчувається, що це бензин – то на підйомах. Там де дизель пхав собі на 5-тій передачі, в С-Максі треба скидувати на 4-ту, а то і на 3-тю деколи. Зрештою, до вже більше діло звички.

3)Розхід пального. Річний розхід вклався в в межі 8 літрів/сотню – це з врахуванням дуже напруженого маршруту в Хорватію. Більш ніж прийнятно, думав, що буде більше. Запас ходу за містом ~700 км, по місті взимку в районі 450км.

4)Шумоізоляція – на хорошому рівні. Може після дизельної машини мені так тихо здається, але в салоні набагато приємніше тепер знаходитися. Плюс, на швидкостях до 110км/год можна розмовляти не підвищуючи голосу – Фокус так не вмів, бо мав досить сильні аеродинамічні шуми.

5)Зручний дизайн інтер’єру – в основному через нього і брали С-макса. Якось з перших хвилин в салоні було зручно і затишно, не те що в інших машинах. Кнопки всі в межах досяжності, гарно продумана ергономіка. Зеркало заднього виду з затемненням дозволяє значно менше напружуватися, коли ззаду якийсь “джигіт” сліпить китайськими ксенонами. Підігрів сидінь – взагалі “ляля” – зимою на короткі поїздки навіть не прогріваю салон, тільки сидінь вистачає. Лобове скло велике, обзору вистачає, як і світла. Досить широка панель, на яку можна в разі потреби поставити планшет з навігацією чи документи кинути.

Але вистачить вражень – приступаємо до розрахунків.

Monthly Total Сomponents Car Maint Official Repairs Petrol Petrol, L
Feb-12 24245 -5732 -1008 -16405 0 -1100 99,5
Mar-12 3512 -28 -276 -740 0 -2468 226
Apr-12 1509 0 -60 0 0 -1449 126
May-12 2192 0 -110 0 0 -2082 179
Jun-12 3235 -1550 -35 0 0 -1650 147,5
Jul-12 5799 0 -38 0 0 -5761 400
Aug-12 3293 0 0 0 -1402 -1891 172,5
Sep-12 1335 0 -35 0 0 -1300 116,5
Oct-12 2292 0 -229 0 0 -2063 182
Nov-12 1584 0 -50 -40 0 -1494 132
Dec-12 2288 -39 -186 0 0 -2063 181
Jan-13 2507 0 -40 0 -934 -1533 135
Total 53791 -7349 -2067 -17185 -2336 -24854 2097

Найбільш витратним виявилася заправка С-Макса. Загалом за майже 26300 км пробігу спалено 2097 літрів бензину, що дає нам середньорічний розхід 7.9 л/сотню. Нагадую, що Фокус “брав” 6.6 л/сотню в середньому + це був дешевший дизель. Частка пального в загальних витратах склала 46% (24854 грн). Мала вплив на цю статтю витрат і літня подорож, де заправляти машину доводилося в Угорщині та Хорватії за європейськими цінами на пальне.

Цілком прогнозовано, нова машина вийшла дорожче при постановці на облік (податок вираховується по вартості з салону, а не по тому, що там “рішали” впишуть), а також при страхуванні КАСКО (чого не робив для Фокуса). Офіційні платежі в цьому році “заважили” аж на 17185 грн, що становить 32% витрат. Сюди ж включені страхування по “цивілці” та “зеленій карті”. Страхування по КАСКО нової машини на мою думку навіть немає підстав для обговорення, але для тих, хто вагається, скажу, що нам воно окупилося вже за перший рік – в статті витрат “Ремонти”.

Третьою за розміром витрат стала стаття “Запчастини до авто”, в яку ввійшли зимові колеса Goodyear Ultra Grip 8, сигналізація, багажник для велосипедів Thule 9106, та ще деякий дріб’язок. 7349 грн – загальна вартість всіх цих запчастин і становлять вони 14% від усіх витрат.

Знову ж, прогнозовано зменшилися платежі по ремонту машини – сюди я включив ТО (1402 грн,Форд дозволяє робити перше ТО на 20 тис. км, але ми проходили його на 15 тис.км – все таки бензин в нас ще далеко не європейської якості) та франшизу по страховому випадку (934 грн, які я ще буду пробувати вибити з “цивілки” винуватої сторони). Страховий випадок стався в жовтні – тоді в С-Макс в’їхав якийсь студент, який не розібрався що він на другорядній дорозі, не поступився дорогою і не пересвідчився в відсутності перешкоди справа. На фото пошкодження ніби не страшні (в Опель Астрі студента взагалі весь бампер відірвало + передні фари побиті), але гарантійний сервіс Форд нарахував ремонт на майже 10 тис.грн. Вартість страхівки КАСКО (PZU, 8268 грн), навіть з врахуванням франшизи повністю окупилася. Звідси важливий урок – завжди дзвоніть в страхову і не пробуйте “порішати на місці за 100 баксів” – бо хто зна, скільки потім нарахує офіційний сервіс. Частка ремонтних робіт склала 4%(2336 грн).

Ну і наменше витрат припало на утримання авто – мийки, доливання рідини склоомивача, “перевзування” коліс, паркування та встановлення сигналізації. Мити білу машину, як я вже згадував, доводиться набагато менше – на ній не так видно бруд. Зате рідину склоомивача треба заливати частіше – виявилося, що в нашого С-Макса є омивачі фар (хоча самі фари галогенні, не ксенонові) 🙂 Загалом 2067 грн, що склало майже 4%.

Таким чином, загальна вартість утримання C-Max в перший рік склала аж 53791 грн. Це поки найдорожчий рік “за моєї пам’яті” і пояснюється це одразу декількома факторами: дороговизна постановки на облік; більший розхід бензину порівняно з дизелем + бензин дорожчий; поки що найбільший річний пробіг, завдяки довгій літній поїздці. Ось табличка з порівнянням витрат по роках:

Total, UAH Car Components Car Maint Official Repairs Fuel
1st year 19920 29% 8% 12% 17% 34%
2nd year 22713 38% 5% 6% 11% 40%
3rd year 30361 22% 2% 11% 33% 32%
4th year 31485 7% 5% 1% 46% 41%
5th year 53367 14% 4% 32% 4% 46%

Перший та останній пункт – нічого додати, пробіжусь тільки про другому- бензин проти дизелю. При середній витраті 6.6 л/сотню, яку мав дизельний Фокус, витрати пального на 27000 пробігу склали б 1800 літрів, що при ціні дизелю 10.3 грн/літр, дає нам 18540 грн. Економія склала б 24854 – 18540 = 6314 грн або 790 доларів  на рік (для спрощення я не враховував той факт, що дизель в Європі коштував би дорожче). В середньому вартість дизельної машини є дорожчою від бензинової на 2-3 тис доларів. Тобто, щоб “окупити” купівлю дизелю треба 1)накатувати відносно великі пробіги 2)робити це протягом 2.5-3 років, щоб тільки зрівняти переплату за новий дизель економією на пальному. До того ж, не треба забувати той факт, що нові дизелі досить примхливі до нашого пального – це додає ризиків.

Вартість на пройдений кілометр становить: 53791 грн/26300 км = ~2.05 грн/км, що вище, чим було у Фокуса. Але оскільки це тільки перший рік, будемо надіятися, що за відсутності деяких обов’язкових платежів, цей показник піде донизу. Так само знизиться вартість КАСКО (десь на 1000 грн) та можна буде уникнути купівлі автозапчастин (хоча 2 літні колеса певно доведеться докупляти – регулярна дорога на Луцьк їх таки остаточно добила :(). Словом, поживемо-побачимо – читайте продовження в наступних випусках статистики автолюбителя.

Попередні роки утримання дизельного Форда Фокуса – рік 1рік 2рік 3 та рік 4.

Детальна екселька з витратами – тут.

Advertisements

21 thoughts on “Річна статистика автолюбителя – ч.5

  1. Я шось на форди не хотів дивитсь коли буду міняти авто, але твої оди с-максу змушують мене засумніватись.

    Ще стосовно дизелю, якщо подивитись ціник планових ТО то в більшості автослаонів для авто з дизельними двигунами він на 30-50% більший. Я так дивився в сітроенів, ТО0 для бензину 800 грн, для дизелю 1200.

  2. Славік, мої “оди” дуже-дуже суб’єктивні – то не точна наука, тому я спочатку схиляюся до відчуттів при виборі авто, а вже потім щось рахую/прикидаю. Плюс, я вже давно зауважив (ще з часів 4-ки), що та машина, на якій їздиш і подобається з часом автоматично. Скільки в мене проблем з жигульом не було, а вони мені і досі чимось гарні, наприклад.

    Тому сумнівайся, але зважай на свої враження обов’язково – тобі ж потім їздити на тій машині і звикати до її особливостей, а не комусь іншому )))

  3. Пінгбек: Автостатистика велолюбителя, рік #3 / Спогади матрасника

  4. “+ коли ззаду малі діти – краще їм такого контролю не давати.” – на скільки мені відомо електропідйомники шкла можна блокувати від водія, принаймі в пасатах точно )

    а чому не хотів б/у?

    • та не хотів, бо з тими що 5-6 років, то ціла лотерея – можуть бути з німців пригнані зі скрученим пробігом. а б/в машину вже мали попередню – то така справа що чим старіша, тим більше вимагає часу/коштів на утримання.. ну і технології на місці не стоять, безпека там і тд..

      • просто сам думаю про 6річну машину тому спитав 🙂
        їздив недавно в знайомого в новому фокусі, не розумію за шо там таке бабло, комфорту менше ніж в доісторичних моделях vw, audi з двохтисячних років

      • та кожна машина то дуже і дуже індивідуально – я тому і постарався описати процес нашого вибору, бо скільки людей стільки смаків. 5-6 річні машини мене насторожували тим, що в них всіх одинаковий пробіг і це, по суті, лотерея – пригнана вона з німців зі скрученим одометром чи справді пробіг реальний. а від пробігу “танцюють” всі інші витрати на авто..

      • Про скручений пробіг чув… хз… кажуть якшо купляти приватно а не в якихось турків які в Німеччині тим займаються то шанс на таке ну дуже мізерний. тут просто треба мати знайомого надійного “гонца” який поїде туди і за тиждень щось вибере не в перекупщиків а в рядових німаків

      • та кажуть, але знову ж – як повезе. я таких знайомих не маю, натомість маю знайомих/колег в Європі, які підтверджують мої здогади: машину в Європі купляють не для того, щоб на ній 10-15 тис км в рік їздити “по хліб” (улюблена примовка перекупів :)), бо утримання/страховка/парковка/бензин дуже дорого виходить. Тому вже якщо купують, то накатують 30-40тис км в рік зазвичай. Особливо для дизельних машин актуально – бо там інакше і не покриєш різниці в ціні між бензином/дизелем при малих пробігах.

  5. 2Andriy Plyasun, я хоч і до свого фокуса ставлюсь критично, але навіть в моєму другому фокусі до рестайлі і не повній комплектації комфорту не менше ніж в тому ж таки гольфі 3тьому 2000го року. Може ти катався в якійсь простій комплектації. Ну і шо не кажи а зараз цінова політика форда одна з найкращих, навідміну від того ж фольксвагена. Я так кажу бо я хоч і зарікався що більше форда не куплю, Та чесно кажучи заглядаюсь на гранд С-макс з їхніми цінами…

    • Славік, то більше питання смаку/звичок – мені в фольксвагенах якось дуже невесело всередині, а от Оресту, наприклад, навпаки подобається “строгість ліній”. Якийсь базовий комфорт в сучасних машинах вже сам собою розуміється, то ж не жигуль, де половина девайсів не працює, з вікна тягне, підвіска тарабанить і тд. Все інше вписується в категорію особистих вимог – просторість, посадка, розмір багажнику, пасажиромісткість, кліренс..

    • ну чувак взяв 2012 року новий фокус, хз відвалив багато бабла, я ж порівнюю його з ауді а4/а6, пасатом старіших років які з німців за ті ж гроші можна взяти, ну як тобі сказати – відчуття корита в фокусі було, гримає більше, плавність ходу, зручність, панелі як в китайських іграшках, якийсь пластік не вельми приємний… ну але то моє дуже суб’єктивне враження, я сам не водій, кажу лиш як пасажир 🙂
      а сам приглядаюсь до а4 універсала року 2006-2008
      доречі, чув мулю шо в листопаді якшо приймуть шось для інтеграції в Європу то мито може суттєво впасти.. байки, звісно, але…

      • машини різного класу просто ))) глянь ціни на нову ауді і тоді все стане на свої місця. Дорожча машина означає (зазвичай) більше витрат на її утримання та ремонти, хоча і якісті/комфорту в ній буде більше. З іншого боку, такі машини дуже люблять гнати з-за кордону перекупи (порівняй ціни на ауді, які декларуються продавцями як такі, що куплялися в наших салонах), скручуючи при цьому пробіг або говорячи щось типу “ну ви розумієте, 200тис пробігу по німецьких дорогах і 50тис по наших то практично те ж саме, навіть німецькі дороги краще діють на авто”. Але техніка то є техніка, більший пробіг = більше ремонтів – тому я і говорив про лотерею. Є люди, яким реально з б/в авто щастить і вони або самі собі приганяють (в нас на роботі так чувак зробив), або знайомі “ганяли” їм то роблять і все добре, все бігає. А є такі, що попадають на ремонти. Я якби мав більше часу по сервісах сидіти (де що досить криворуко часом роблять і запчастини треба шукати в Польщі, бо в нас ціни в 3-4 рази вищі), то напевно так би і зробив.. За ті ж гроші вийшов би непоганий а4 чи бмв якесь. Правда, ті моделі не дуже під інші мої вимоги підходили, тому була менша спокуса таким шляхом йти.

      • ще, доречі, є там момент з а4/пассатами тих років – там є проблемні двигуни 2.0 дизель і 1.8Т бензин + коробка ДСГ до того часу вже давно не на гарантії і можуть вилазити поломки, які в і криво і дорого будуть робити.. Тому треба дуже уважно вивчати спецфоруми і відгуки по б/в машинах – на що теж треба час/бажання/знання мінімальні в технічній частині і тд.

  6. Власне хотів написати що треба порівнювати ціну на нове з новим і на бу і бу. Мій тато має Ауді а4 2000 року. Так машина класна, але він в неї вже вклав стільки що міг би мати нового форда.

    • ну я чисто з споживацького підходу дивлюсь: є сума n $ і можна взяти різне за ті бабки, порівнянням машин я не хочу займатись, цікавіше просто те що за ті гроші можна купити))

      • Цілком згідний, але треба зразу прораховувати сервіс. Наприклад 100 тис побігу значить що треба бути готовим на заміну дорогих запчастин. Потенційні ризики, бензонасос, каталізатор, якщо двігло турбоване то турбіну, насос ГУР і т.д, на автоматах роботах щеплення, дизельні двигуни мають свої примочки і ше багато чого. А це все дуже витратно, кожна з названих запчастин від 500$.

      • та воно то так, але з авто треба сильно вважати на фактор утримання, бо часто він нівелює всі подальші переваги. хоча і тут є свої дива і міфи – часом реально комусь “фартить” на хорошу машину, а в іншого така ж в суцільних поломках і ремонтах.. питання тільки чи тобі (і попереднім власникам) так фартило на конкретний варіант )))
        загалом, я колись собі склав список оціночних витрат на б/в авто і планованих витрат на нове і вже від того відштовхувався в прийнятті рішення. і зараз от перевіряю на власному досвіді ))

      • Я з вами згоден, треба бути готовим до ремонтів з б/у машиною, звісно тут все ще залежить хто скільки буде їздити в рік і як… і чи проблемна модель авто і як сервіс проходився власником до того і від карми і від мільйона факторів. Тому тут звісно зрозуміло що б/у то ризик а нова з гарантією це стабільність. Але як з головою підійти то можна ризики знизити. Ну я дилетант тому моя думка максимально суб’єктивна 🙂

      • все можна – питання тільки ціни/часу/бажання. я на Фокус попередній і запчастини в Польщі через знайомих купував (в 2-4 рази дешевше чим в нас), і регулярно на ТО їздив, і при найменшому стукоті підвіски віз на ремонт – але то все забирає купу ресурсів і часу + в результаті машина все одно старіє і щось інше з ладу виходить. тому захотілося спробувати “сєль-паєхаль” з новою машиною. за 2-3 роки буде видно в порівнянні з статистикою Фокуса чи це був виправданий крок чи ні.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s