400-ка очима фото/авто/КП-волонтера


Фото-звіт про веломарафон 400км у залік ACP, який відбувся 21/06/2014.

Опівночі на перехресті Стрийська-Наукова було тепло-ламповодушевно:

Але приїхав АВ і рявкнув “ви чіво здєсь стаітє, автобус вон там!” і все наламав

Запакували хлопців з їхніми помідорами в автобус 🙂

Док строго перевірив, чи не затесалися в автобус безбілетники:

Також душевно (але вже не тепло) було в Долині, де підтягнулися решта марафонців:

Ще пару слів від Дока, і вйо..

Спонсори старалися і вистеляли ями як могли..

..але їх все одно було більше ((

Правда, це нікого не зупиняло:

Тим часом ми собі на КП1 волонтерів набирали прямо по дорозі (заманюючи їх плюшками, печеньками і гарними волонтерочками ;))

Часом бажаючих було більше, ніж ми могли вмістити в машині :

Велосипедисти так повільно їздять, що ми мусили якось розважати себе в дорозі

Краєвиди по маршруту просто бомбезні:


Їдемо далі..

В 8:12 відкриваємо КП1:

Діана виводить на асфальті секретні знаки, які розганяють хмари і накликають Лапку 😉

і вони таки спрацьовують!

А зразу ж після братів-акробатів..

..марафонці поперли як з кулемета:

А тут ще й Рома підлив масла в вогонь – замість традиційного “Алло, мамо, я скоро повернусь”(с) він “істошно возопіл” в трубку “Всє на КП1, у ніх тут єсть канапка счастья!”

Ну і ще більше понаїхало 🙂

На 171-му кілометрі кожен щастя розуміє по-своєму – хтось так:

А хтось – отак 😉

Лугу з КП з трудом випхали – огризався і наминав все підряд 😀

А ось так елегансько колектив нашого КП став мультинаціональним:

Словом, трохи сплавили тих рандонерів, і стало вільніше з часом:

Вольготно, можна навіть сказати:

Правда, Артьом і Юра якось пронюхали, що ми шаримося без діла, і вирішили підкинути роботи:

Але ми вже й так збиралися їхати далі:

Адже ще стільки красоти попереду:






В несподіваних місцях знаходимо то спонсорів..

..то рандонерів 🙂

Далі хвилинка нецензурщини про спуск з Ужка.
(без фото, щоб запам’яталося тільки хороше ;))

Нарешті КП2!

Перепакувалися + розказали наостанок Тарасу і Сербусу як “ізганяти” з КП Лугу, який вже тут засів 😉

І погнали відігрівати і вдягати Віталіка, а то він вже траву почав палити 🙂

З поганим асфальтом Самбірщини закінчилися хмари з дощем:

І почалася красота:

Фініш!

“Знакомиє всє ліца”

“Отак на старості будете фінішувати, маладьож!”

“Сємкі які-та є? А якшо найду?”

“..ліньки було клеїтися, так і їхав – кожних 10км ставав і підкачувався” :laugh:

“Я їду додому, до себе додому..”

Ну і ось так. Було дуже класно, сподобалося все (крім доріг, звичайно) – і душевні люди на старті/в процесі, і бомбезні краєвиди, і веселі пригоди, і невтомні волонтерки. Шкода, що такий невдалий в плані травматизму/поломок видався марафон, але добре, що здебільшого ламалася техніка, а не люди. Люди, які можуть стільки проїхати – не ламаються і не гнуться 😉 Вітаємо всіх, хто фінішував, бажаємо швидкого відновлення/ремонту тим, хто зійшов, а всіх “співчуваючих” запрошуємо на волонтерство в наступних марафонах.

Щиро ваші, команда КП1:

 

P.S. Всі фото – отут.

Advertisements

4 thoughts on “400-ка очима фото/авто/КП-волонтера

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s