Наш басівський дім. Ремонт будинку – частина 1.


DSC00189

Welcome to the jungle 🙂

(продовження – попередні частини тут, тут і тут)
Отримавши місяць відпочинку перед початком робіт, ми його не марнували. Встигли народити Марка, відсвяткувати Даринчин день народження, збільшити шосейний накат і навіть посперечатися щодо майбутніх перепланувань будинку. Насправді сперечалися не сильно, бо малювати зміни по плану це одне, а вживу все дещо інакше може виглядати. Плюс, коли вже одружені 10+ років, сперечання зазвичай набуває форми спікування відносно несуттєвих дрібниць, бо глобальне бачення і так спільне.

DSC00196

Прощальне фото кущів зліва і стовпа при в’їзді

Фото в цьому пості не дуже якісні, бо я в основному знімав все на відео, щоб встигнути показати прогрес ремонту своїй бабусі перед її смертю. Вона постійно за нас вболівала, одна з її мрій була, щоб ми купили будинок з землею, а не квартиру, дуже хотіла побачити Басівку, але не витримала б дороги з Луцька, тому я постійно знімав для неї і для моїх батьків перші місяці Марка, літо Даринки, Юлю вдруге-маму і наш ремонт. Великою мірою завдяки розмовам з бабцею Сонею, я заряджався наснагою для таких довготривалих пошуків. Хочеться вірити, що мої відео-звіти трохи полегшували їй біль після операцій і хіміотерапії. Забігаючи наперед, мрію моєї тендітної і позитивної бабусі, Софії Іванівни Федчук, ми таки здійснили і встигли переїхати до власного будинку майже за місяць до того, як її не стало. Але про все по порядку,

Накидавши декілька планів перебудови в floorplaner, суперечки і ідеї ми відклали осторонь і почали пошук майстрів, які б взялися за наші задумки. Наслухавшись від Міши Федуняка історій про те, які бувають майстри і як за ними треба кожен крок перевіряти і пильнувати, я дуже хотів знайти непитущих і відповідальних хлопців, за якими б не довелося перераховувати порожні мішки від цементу чи переробляти все по декілька раз. Продзвонив декілька номерів від знайомих, але якісь бригади були зайняті, а якісь на заробітках в Москві чи Європі. Аж раптом Вітя Пономарьов нагадався, що з ним на тренування ходить Андрій, який якраз ремонтами і займається. Це мені зразу видалося хорошим знаком – раз людина займається боксом, то навряд чи сильно бухає.

Зідзвонилися, я розказав про будинок і плани на ремонт, Андрій розказав мені, що працює з своїм братом Орестом і другом Ростиком, і що зможуть вони почати з липня. Тобто якраз під виїзд з будинку попередніх власників, що мені ідеально підходило.

Щодо залучення інших майстрів я собі напланував так:

  • опалення, водопостачання і відведення – пан Олег Николин, знайомий тестя
  • електрика, сигналізація і інша електроніка – Андрій Сукневич, який це все встановлював на Консенсії та АБТО
  • газові роботи – бригада з Пустомитівського УЕГГ
  • роботи з ЛЕП і електроопорами – бригада з Пустомитівського РЕМ
  • паркет – пан Юрій, той що робив підлоги в Михальчуків
  • кухня – пан Ігор, той що робив кухню в Михальчуків
DSC00183

Я вже писав про краєвид? Красота, можна ще раз подивитися ))

На перших порах найважливішим було залучити майстрів з монтажу електрики та опалення, щоб добре все спланувати, розвести і поховати в стіни. Оскільки в мене не було достатнього досвіду з такого роду завданнями, а батьки могли допомогти хіба порадами, тому з самого початку ми з Юлею вирішили більше акцентувати увагу на дизайні і функціоналі, який ми б хотіли отримати на виході, а в технічному плані покладатися на майстрів.

Дуже важливим в такому підході було знайти хороших спеціалістів, які б не тільки по своєму профілю підказували, а й загальні поради з досвіду могли дати. Одне діло вишукувати часто суперечливі думки на форумах, а зовсім інше – почути аргументацію людини, яка з різними моментами стикалася на власному досвіді.

Базовий план електропроводки та опалення

Базовий план електропроводки та опалення

Найскладніше було залучити Андрія Сукневича – він дуже толковий майстер, але і дуже завантажений роботою. Якби Надя Семен не попросила його взятися за мій об’єкт, то довелося б шукати когось іншого. Тому особлива подяка Наді за переконливість і Андрію, за те, що таки взявся, бо його допомога дуже сильно спростила нам планування і подальші роботи. Спочатку він мені накидав різних думок і ідей щодо проводки, розташування і кількості розеток, проведення кабелів сигналізації, тощо. Порадив як краще провести живлення на будинок під землею, яку треба траншею, технічну трубу та інші моменти.

Олег Николин колись давно працював з моїм тестем, а зараз займається власним бізнесом з монтажу систем опалення, водопостачання та водовідведення. Він нам декілька років тому допомагав переробити брак в системі опалення на квартирі і в мене ще відтоді склалося враження, що він дуже толковий і технічно грамотний майстер.

DSC00182

Труб не видно? А вони є ))

Отут краще видно

Отут краще видно

Одна з задумок була заховати труби опалення в стіни, крім того треба було прорахувати, закласти і підключити теплі підлоги. Чесно кажучи, я думав, що все буде простіше, але тут виплив перший “косяк” нашого попереднього планування – існуюча система опалення була зроблена по принципу кола, коли весь будинок опоясаний двома трубами опалення (одна на постачання підігрітої води, а інша на зворотню віддачу), а в неї врізаються батареї через “трійники”. Такий тип з’єднання небажано ховати в стіну, оскільки він недовговічний, через купу точок з’єднання, кожен з яких може почати протікати і тоді доведеться довбати стіну. Ще один мінус – це поступове прогрівання всього будинку по контуру. Ну і наявні в нашому випадку труби були вже мінімум 5-6-літньої давності, а для дешевих труб термін екслуатації в районі 10-15 років. Теж саме щодо алюмінієвих радіаторів – в системі вода теплоносієм була, а алюміній вимагає певної лужності теплоносія – інакше корозія і приїхали. Стальні радіатори в силу своєї конструкції дають більше тепла при менших розмірах. Щоб отримати 2кВт на радіаторі з алюмінію прийдеться городити декілька секцій, а стальний буде менший і більш елеганський на вигляд через можливість нижнього підключення. Тому вирішили і радіатори поміняти, а алюміній продати або віддати батькам, щоб чавун мали чим замінити.

Я і так планував залучати пана Олега до теплих підлог і системи подопостачання/відведення, тому проектування системи опалення з нуля природно лягло на нього, а хлопці за той час зрізали всі старі труби і залишити місця під прохід нових в стяжці, а не в стінах.

Як видно з переліку майстрів, починати ми вирішили з будинку, бо подвір’я і сад можуть почекати. З явно видимих робіт, вималювася такий todo list:

  • Screen Shot 2015-01-10 at 11.08.55 PM

    Остаточний план ремонту

    повністю зняти дерев’яні підлоги і залити бетонну стяжку + теплі підлоги на кухні, коридорах і в ванній

  • розширити площу кухні за рахунок кладовки (+можливо зробити вихід на горище з кухні і облаштувати там другий поверх)
  • знести стіни в прихожій, розширити ванну кімнату і вибити там вікно
  • демонтувати пічку в вітальні, частину стіни в кухні
  • звузити дверні проєми в спальню і на вході в будинок (там були “півторачки”)
  • знести два електростовпи на ділянці, вивести лічильник до воріт і прокласти силовий кабель під землею, по фасаду і через горище
  • розвести нову проводку і сигналізацію, перерозвести розетки і вимикачі по всіх кімнатах
  • замінити підвіконники на сучасніші і які будуть пасувати до підлоги
  • винести газовий лічильник назовні і змінити точку входу труби для котла
  • перемістити котел і підключити до нього “гребінки” опалення та водопостачання
  • розвести нову систему водопідводу і каналізації, з врахуванням змін в плануванні кухні та ванни
  • сховати труби опалення в стіни, замінити радіатори на сучасні, з більшою тепловіддачею
  • замовити і встановити міжкімнатні та вхідні двері
  • перемістити вхід в підвал і замовити металевий утеплений люк в рівень з плиткою
  • покласти плитку на кухні, в коридорах та ванній
  • покласти паркет в спальні, дитячій та вітальні
  • вирівняти і помалювати стіни, поклеїти карнизи, вчепити кріплення на тюлі та штори
  • замовити кухню, сантехінку, меблі
  • перевезти речі і кота з квартири
  • пере’їхати до 2014 року 🙂
DSC00194

Було

DSC00195

Стало

Отже, на реалізацію наших планів було рівно 6 місяців, тому, не чекаючи хлопців, які мали вийти з понеділка, я вирішив приступати до роботи на два дні швидше. Роботи довкола було багато, але наснаги – ще більше, тому я брався за все підряд. Зірвав лінолеум в кухні та коридорах – почав розбивати підлогу в спальні; закінчив з підлогою – пішов косити траву перед будинком; накосився трави – почав меблі старі викидати; закінчив з меблями – заходився старі двері знімати і виносити в хлів.

Корисна порада: не поспішайте все викидати і палити – багато що можна використати пізніше в ремонті: лінолеум для пістилання під щебінь чи накриття будівельного сміття; дошки взагалі універсальна штука – застосувань маса; старі труби чи батареї можна продати на вагу і тд.

Словом, напахався як кінь, так що на наступний день спочатку розігнутися не міг – але зате ввійшов в смак )) Тому в неділю теж погнали на Басівку. Даринка там вже знайшла з ким дружити, а Марку і Юлі корисно було побути на свіжому повітрі і погуляти околицями. Юля трохи бурчала, щоб я не працював в неділю, а я просто насолоджувався цим офігенським почуттям, коли ти робиш нескладну фізичну роботу і головою відпочиваєш від робочого тижня. Додатково, в мене виникла ідея спробувати робити всі ті справи, які потім будуть робити майстри, щоб знати трудоємність того чи іншого виду робіт і мати змогу його більш об’єктивно оцінити по вартості.

IMAG4593

Підлога з найменшої кімнати

З понеділка приїхали хлопці і взялися за знімання підлоги по всьому будинку, натомість склавши мені список, що їм треба для подальших кроків – цемент, пісок, щебінь, сітку для перетягування стін, гіпс, кутники, бетономішалку і ше купу всього. Плюс дали мені зрозуміти, що якщо я хочу вкластися в терміни, то краще забезпечити безперебійне постачання необхідних матеріалів, замість того, щоб плутатися їм під ногами зі своєю наснагою до роботи )))

Зрештою, я і так бачив, що не зможу їм особливо допомагати, бо ж відпустка в мене не настільки довга + купу речей треба вирішити/замовити/привезти в процесі. Тому я сконцентрувався на списку і почав пошук будматеріалів. Декілька корисних порад:

  1. Пісок і щебінь треба замовляти машинами від 8-10 “кубів” і не зв’язуватися з торгашами, які стоять на Кільцевій дорозі біля епіцентру – в них і дорожче в два рази, і кубатури менші. Правда, такі великі машини можуть мати проблеми з заїздом по вузьких вуличках чи можуть потрощити бетон на заїзді.
  2. Кубатурність машин можна пошукати в інтернеті або ж перевірити вживу по розмірах – але практично у всіх випадках водії завищують свої можливості, розказуючи про високий борт, довшу базу і інші басні. Тому якщо знайшли водія, який привозить більш-менш правдоподібний об’єм, то і працюйте з ним “в довгу”, бо ті, хто на 10 чи 15 грн економії на кубі обіцяють, мають багато варіантів ошукати вас на об’ємі.
  3. Щебінь буває різних відсівів – чим дрібніший, тим вища ціна. Якщо треба на “подушку” під стяжку – можна крупніший, якщо заливати якісь стопці чи форми – краще дрібніший.
  4. Цемент краще брати дрібним гуртом і з включеною в ціну доставкою – 2-4 тонни в мішках по 25 кг, бо по 50кг він дешевший несуттєво, а хлопці з ним набагато менше натягаються. Довозити машиною до 10 можна в разі чогось, але і машини шкода, і часу з пальним доведеться витратити.
  5. Цемент “Миколаївський” не дуже радять, краще франківський – але принципової різниці між ними я не побачив, тому замовляв, який виходило і не парився. По ціні одинакові більш-менш.
  6. Бажано підстеляти лінолеум або плівку під місце насипу щебню – щоб потім з трави чи землі його не виколупувати. З піском можна не заморочуватися – землю можна перекопати і все, а от з щебнем потім доведеться спину погнути.
DSC00204

Getting betomishalka done ))

На бетономішалку вирішив не витрачатися, а позичити в Михальчуків – вони якраз мали перерву в будові з такими роботами, тому теплої літньої ночі ми разом поїхали по бетономішалку. Поїздка затягнулася, бо спочатку Вова після роботи в 22:00 приїхав до Басівки, я вийняв задні крісла повністю і ми поїхали в Дубляни, де поцілували клямку гаража – ключі від хати він забув в машині ))) Ми з того всього поржали і вернулися в Басівку, а по дорозі гризли буханку смачнющого чорного хлібу, який купили на заправці (ОККО на Липинського продає чорний хліб в 12 ночі – “палю” злачне місце ;)), забрали ключі і погнали знову в Дубляни. В 1:00 ночі почали товктися з мішалкою, розкрутити яку зайняло трохи часу і гупання молотком – але в результаті-таки затягнули її в С-макс. На диво сусіди не реагували – напевно Вова регулярно їм такі перформенси влаштовує 🙂 Треба було бачити очі даїшника, який нас в 2-гій ночі зупинив на Чорновола – два сонні чудіка пощипують собі буханку хліба, а в багажнику перекочується бетономішалка – він тільки запитав чи ми не пили часом і, стримуючи сміх, побажав надобраніч )))

По всякій дрібноті закуплятися я довірив Андрію і Оресту – щоб не заморочуватися вибором кутників, сіток і іншого дріб’язку + щоб не гальмувати їх своїми муками вибору. Хлопці кожен ранок закуплялися по потребі такими матеріалами десь в районі автовокзалу на Стрийській, а об’єми там не були критичними, щоб шукати дешевшу ціну і витрачати час та бензин на катання по Львову.

DSC00206

По-своєму гарно

Буквально за два дні хлопці зняли підлоги і навіть вигребли частину сторої підсипки. На підлоги без підігріву я вирішив давати наступний “пиріг”: суміш з піску і щебню фракції 25-40, пінополістирол екструдований 50мм, поліетиленова плівка, стяжка. Першого рівню до 8 см, потім 50мм пінополістиролу і 7-8 см стяжки. Плівка дається для того, щоб стяжка не роз’їдала пінопласту. Хоч на форумах радили давати її ще на пісчано-щебневу суміш (або робити чорнову стяжку 2-3 см і на неї класти пінопласт), але змісту її там класти я не побачив – теоретично це дає захист від руйнації плит пінопласту щебнем, але оскільки я вибрав екструдований (дуже твердий, можна ходити по ньому і не лишати слідів) XPS пінопласт, то йому таке не загрожує. Також ще рекомендують робити чорнову стяжку під пінопласт – 2-4см, але я винайняв віброплиту на пару днів і хлопці затрамбували основу так, що по ній можна було ходити, як по чорновій стяжці.

IMAG1454

East or West – C-max is the best

Пінопласт брав в Епіцентрі і возив С-максом, бо їхня доставка влітку сильно перевантажена роботою. Мені це зайняло декілька ходок машиною, але я і так регулярно мотався туди за всякою дрібнотою по дорозі з роботи. Заодно ще раз переконався в практичності С-макса для сімейних потреб. Практично всю будову я їздив без задніх крісел, щоб мати змогу оперативно щось підвезти – то цементу чи клею пару мішків, то плінтуси чи карнизи, то фарбу, і тд. Звичайно, мудріше було б все заздалегідь розрахувати і спланувати доставку бусом, але в реальності завжди вилазять дрібнички, які швидше, простіше і дешевше привезти самому.

DSC00219

Про що ви думаєте під час гоління? Про стяжку!

Стяжку в кімнатах Андрій порадив робити напівсуху, бо вона швидше застигає, простіша в заливанні (власне, її насипають, а не наливають) і, найголовніше, вони вже з нею давно працюють. З цим пов’язана моя перша безсонна ніч за час ремонту – я начитався на форумах як її роблять, чи немає якихось недоліків, протипоказань і всяких хитромудростей. Технологія ніби і не нова, але на будівельних форумах кожна собака бреше на свій лад – хто що вміє робити, те і вихваляє. Ще й рекламщики піарять свої продукти постійно, або оббріхують конкурентні технології. Словом, дав добро і хлопці оперативно залили стяжку в п’ятницю. А потім я для перевірки ще Мішу Федуняка запитав. А Міша, який заливав і армував металічними сітками в себе фундамент і підлоги так, що хата вистоїть навіть за умов ядерного апокаліпсису, нарозказував мені стільки страшилок і бувальщин щодо того, як в нас роблять суху стяжку, що я реально втратив сон ))) Цілу ніч мордувався, чи вона під паркетом не посипеться і чи будуть триматися дюбеля, на які “садитимуть” фанеру.

DSC00229

Безвідходний ремонт

Подзвонив тестю в Москву, родичам, які займаються будовами в Хмельницьку – всі кажуть, що якщо правильно зроблена, то нема чого боятися – але ж як знати, чи вона правильно зроблена? Тільки чекати 3-4 дні, поки встоїться, а тоді сверлити дюбель і пробувати на міцність. Ну і вікна відкривати ввечері, щоб бетон набирався вологості з повітря і міцнів. Заспокоївся я тільки тоді, коли Орест при мені засверлив 6-ку дюбель і спробував його висмикнути – де там! Зрізали верхню частину болгаркою і посміялися над моїми страхами.

DSC00350

Збільшена ванна кімната

Тим часом Андрій, Орест і Ростик вже звалили зайві стіни, розширивши кухню та коридор. Цегла зі повалених стін пригодилася в муровці нової стіни в ванну, звуження дверних проємів в спальню та на вході, а також в муровці виходу на горище. Спочатку була думка зробити вихід на другий поверх і там почати якісь кімнати облаштовувати, але прикинувши вартість сходів (±20тис грн при курсі 8грн/долар) і купу роботи, яку треба було б вкласти в цей задум, ми поки вирішили обійтися кімнатами на першому поверсі. В результаті розширення ванни, вирішили замурувати одне вікно в коридорі, натомість вибити вікно в ванні. Склопакет з коридору пішов на горище, там замінили старе дерев’яне вікно. А в ванну я замовив вікно з матовим покриттям.

Слідуючим кроком я замовив і привіз, а хлопці поставили підвіконня Danke. Раджу не зв’язуватися з численними посередниками, а напряму їхати до офіційного представника на вул.Садову – оперативно оформили замовлення, нарізали по розмірах, запакували і занесли мені в багажник. Колір (Lalbero Bruno – коричневий дуб) ми підбирали під двері та майбутню підлогу.

DSC00209

Двері Білорусії

Крім підвіконь, треба було оперативно вирішувати з дверима. Помотавшись по салонах з різною ціновою політикою, вирішили брати в “Дверях Білорусії”. Менеджер Андрій на Науковій все порахував, дав знижку на ім’я знайомих, які там раніше брали і в межах тижня організував порізку дверних коробок і доставку зі складу біля Нової Лінії до Басівки. Це нечувана оперативність для решти салонів і виробників – 6 дверей з відкосами + вхідні броньовані для більшості з конкурентів це мінімум 3-4 тижні очікування. Навіть якщо ціни вищі на порядок, все одно складу ніхто не тримає – все везуть довго-нудно. Двері всюди по хаті вирішили робити 80-ки, тільки в вітальню лишити півторачку 1,20 м. Щоб зберегти загальну стилістику, вхідні замовили теж з тієї ж серії Квадро, правда з доставкою пізніше – хлопці все одно мали чим займатися, вхідні двері від попередніх власників були цілком непогані для захисту від дрібних злодюжок. Додатково я ще на них навісив gsm-сигналізацію і датчик руху, бо ж бетономішалка Михальчуків в хаті ночувала разом з іншими інструментами і матеріалами.

DSC00227

До кінця ремонту купа збільшилася вчетверо

Темп роботи хлопців і швидкість росту купи будівельного сміття перед будинком вказували, що пора вже зайнятися продумуванням місць розташування розеток, вимикачів, розподільчого щитка з “автоматами”, сигналки і інших. Щось вже було намальовано на попередньому плані, а щось Андрій Сукневич приїхав і на місці домалював і уточнив. З цікавого, що запам’яталося:

  • від кожної особливо навантаженої  розетки(посудомийка, електродуховка, витяжка+мікрохвилька, пральна машинка, гідрофор, холодильник) повинен йти окремий кабель і заводитися на окремий “автомат”, щоб якщо щось з цих приладів виб’є, то не вибивало загальний запобіжник
  • DSC00435

    Лічильник тут і так би не помістився

    по кімнатах вирішили стару мідну проводку на освітлення не заміняти – навантаження там малі, а проводка ще в хорошому стані

  • на коробах для розеток/вимикачів краще не економити, бо в дешевих поганий матеріал і кріплення кепські
  • на кожну кімнату треба датчик руху, кожне вікно повинне мати датчик відкриття і датчик розбиття – прокладку кабелів під датчики краще одразу сфотографувати чи позначити на якій висоті вони йдуть, на якій відстані від відкосів, щоб потім не перебити їх випадково
  • з електрощитка краще поробити запасні виходи на горище і в підвал (технічною трубою, 25-50мм), щоб потім при потребі безпроблемно подати кабель з потрібного напрямку
  • прохідні вимикачі (коли включається в одному місці, а вимикається  в іншому) треба планувати заздалегідь і вони вимагають прокладання додаткового кабелю, який служить для переключення станів
  • треба ставити диференційне реле УЗО, щоб при замиканні вибило автомат, а не того, хто замкнув 🙂
  • з огляду на перепади напруги в мережі, треба також ставити автоматичний вимикач на низьку та високу напругу + окремий девайс такого типу для котла
  • в місцях розеток бажано виводити лишніх 30-50 см кабелю – щоб майстру комфортніше працювалося + була можливість трохи посунути вліво-вправо при потребі – особливо на кухні
DSC00306

Розетки на кухні

На даному етапі роботи по електриці зводилися до штробіння стін і укладанню кабелю, тому я переключився на більш актуальну задачу – зняти дроти з електростовпів і пустити їх в траншею. Це вже було завдання суто для мене – хлопців шкода було відволікати від робіт по будинку + треба було встигнути прокопати траншею і кинути кабель поки трималася погода.

IMAG4869

Волиняка всюди глину знайде 🙂

Дещо збавивши обороти по тренуваннях і накату, я спочатку мусив викорчувати приблизно 20 кущів старої смородини та агрусу, декілька молоденьких дерев і продертися через зарослі бур’янів. А потім бахнув ще й 45 метрів траншеї за два дні (80см-1м глибиною, шириною штик-півтора) – шкода, що для таких активностей в Strava не передбачено логування і підрахунку калорій :)) Робота насправді дуже медитативна – слухаєш собі радіо і копаєш. Грунт глибше 30 см переходив в глину, тому мені дуже пощастило, що копав після дощів. Поки постояло насухо декілька днів, то длубати ту глину вже було дуже важко. Зате, як плюс – траншея тримала форму і не розмивалася. Не в міру цікавим сусідам сказав, що копаю яму для ворогів і більше дурних питань і порад вони не задавали 😉

Прощальне фото другого електростовпа

Прощальне фото другого електростовпа

Кабель в землю треба пускати в технічній трубі, за якою я подався аж в Городок – там є фірма, яка гуртом продає труби на торгові точки у Львові. Взяв 80 метрів 25-ки, вужчу сенсу брати немає – тяжко потім пропихати кабель на таку відстань. Кабель привіз Андрій (100 метрів, бо йому ще йти по фасаду і по горищі + запас). Задумка була така – від сусідського стовпа пускаємо кабель на новий наш стовпець, на ньому лічильник, а потім звідти до хати кабель йде траншеєю 45 метрів і в трубі виходить на фасад, по горищі і тільки тоді в щиток. Тому  з трубою я трохи прорахувався і по горищі частина кабелю пішла в звичайній гофрі – але там і води немає і ризиків пошкодження менше, тому нестрашно.

DSC00348

Ще три метри вгору з обох боків

Хлопців таки довелося відірвати від роботи – треба було залити 4-х метровий бетонний стовп, на який можна було б вчепити лічильник і підвести кабель від сусідніх електроопор. 1,5 метри цього стовпа мало б зацементовуватися в землю за парканом – тому я ще й таку яму викопав. Оскільки в’їзд на ділянку в нас знизу горба, то вже на глибині 90 см почали проступати грунтові води – довелося копати дві ями, одна з яка була глибша і приймала воду з верхньої. Потім я привіз ще 4-метрової арматури, і хлопці залили стовп – добре, що досок з підлог багато було і різних, тому він досить елеганський вийшов.

Крім того ще проштробили по фасаду місця для укладки кабелю. Штробили в двох місцях, бо Андрій Сукневич вчасно подав їдею в ту ж траншею кинути кабель на домофон, живлення до майбутніх воріт і для відеосигналу з домофону.

DSC00258

Поезія опалення

Настав час включення в роботу пана Олега з його бригадою. Він привіз мені детальний прорахунок деталей системи опалення і ми разом по ньому закупилися на Південному. Далі вже його хлопці зайнялися прокладанням труб до кожної батареї та укладанням теплих підлог. Я собі таке занотував про опалення:

  • залучати майстра по опаленню бажано чимраніше – щоб він сказав на якому рівні заливати кімнати з та без підігріву, а також на якому рівні вішати радіатори
  • суха стяжка на теплу підлогу не підходить, треба заливати рідким розчином + давати спеціальний пластифікатор
  • кожна батарея повинна мати підведену дві окремі труби – на подачу і на зворотний вихід
  • габарити батарей вираховується з площі кімнати і наявності чи відсутності підігріву підлоги – на кухні і в коридорі можна давати тонкі радіатори (тип 11), по кімнатах – подвійні (тип 22)
  • DSC00266

    Підігрів підлоги і окремі труби від батарей

    контури системи підігріву підлоги краще ділити на декілька зон (кухня-ванна-коридор_частина_1-коридор_частина_2)  – для більш гнучкого налаштування або перекривання

  • всі труби підключаються через спеціальні “гребінки”, з яких вже йде підключення до котла
  • на труби від теплої підлоги треба окремі терморегулятори, стальні радіатори мають стандарні терморегулятори, тому задавати температуру тільки на котлі можна
  • просте і економне рішення на нашу квадратуру – котел підтримує підключення безпровідного датчика, який вимірює температуру повітря в кімнаті і включає/виключає підігрів радіаторів, без вимикання котла – такий датчик можна програмувати на певні години, дні та режими роботи
DSC00210

Розширена за рахунок кладовки кухня

Найважчим на даному етапі було продумати розташування та планування кухні, щоб знати де точно виводити крани та зливи. Та ж сама проблема була з ванною, але там планування нам далося легше, по ванній в нас хіба тільки плитку вибрати лишалося. Знову ж – тут в пригоді став досвід Андрія і пана Олега – кожен зі свого боку досить продумані речі запропонували по розташуванню розеток, виходів кранів, ванни, умивальника, унітазу, пралки. Мій попередній макет довелося підправити і все стало на свої місця.

Один з багатьох варіантів дизайну

Один з багатьох варіантів дизайну

Не останню роль зіграв той факт, що ми з Юлею не страждаємо тягою до чудернацьких інсталяцій чи композицій в дизайні. Для мене основним критерієм при плануванні простору є його зручність і функціональність. Такі ж думки поділяє і Юля. Це сильно спрощує життя, тому в нас практично не було суперечок щодо того, як і що розташовувати. Дієвий метод – намалювати план кімнати на комп’ютері, накидати туди об’єктів, а потім вживу пробувати за допомогою коробок і метра прикинути зручність доступу, корисну площу, світлість кімнати і інші речі. Ну і зважати на такі параметри як робоча зона, можливість розминутися двом людям в проходах, кількість кроків між елементами кухні, типові сценарії використання простору.

Але цей метод так собі працював з кухнею, бо ж там треба було грунтовно продумати розташування робочої зони, шухляд, шкафчиків, холодильника, стола, дитячого крісла для Марка. Тому я почав пошуки майстра по кухнях. Спочатку заглянули в магазин Gorenje на Науковій – ціни просто космос (5 чи 6 тис. усд тільки за меблеву частину, я менше планував витратити на меблі + техніка), тому переключилися на інших майстрів. Для порівняння я запросив майстра Андрія, який робив кухні для Консенсії, а також пана Ігора, який робив кухню Михальчукам.

Варіанти розташування холодильника

Варіанти розташування холодильника

Два-три плани в мене вже були накидані від руки, тому треба було пораду спеціаліста і розрахунки вартості. Пан Ігор видався нам більш досвідченим + дав багато цінних порад по організації робочого місця. В результаті ми відмовилися від варіантів дизайну з кутовими тумбами, вибрали колір та матеріал основи та фасадів, домовилися про вибір кухонних систем, розміри техніки, дали завдаток і стали чекати новин від пана Ігора. Вклався в один рядок, вау ))) Швидко казка розказується, в житті все було скланіше, тому трохи розпишу процес вибору 🙂

DSC00432

Мій внесок в дизайн кухні

Дизайн кухні взяла на себе Юля, за що їй окрема подяка, бо в процесі вона реально перегребла сотні варіантів дизайнів в інеті і зняла з мене цю мороку. Мені набагато простіше займатися організацією, доставкою і фізичною працею, чим підбирання комбінацій кольорів і візерунків. Бачення в нас було спільне – головне щоб без крикучих кольорів, всякого хайтеку, “по-багатому” чи “людовика XIV” :). Щось спокійне і підібрали в результаті. Єдине, де я на кухні долучився в плані дизайну – це узгодження Юліних планів і дизайн плитки на стіні, на яку я випадково натрапив в АзовГаличині і забрав буквально залишки зі складу.

DSC00249

Ревізор заснув, можна щось задизайнити ))

Юля також зайнялася підбором кухонних направляючих, фурнітури, ручок і техніки. Blum ми відкинули через ціну і через можливість натрапити на підробку при замовленні з Польщі, а зупинилися на Hettich від офіційного представника у Львові. Як виявилося, там працює двоюрідний брат Назар і це додатково повпливало на наш вибір – мені подобається єврейський принцип, за яким гроші по можливості треба крутити в межах родини і давати можливість заробити родичам, щоб збагачувати свою родину, а не чужі. Вертаючись до фурнітури – знову похвалю Юлю – я зовсім не мав часу на розрахунки довжин направляючих і їхньої кількості, тому вона за підтримки пана Ігора все точно прорахувала і замовила.

Тим часом я не байдикував, а переключився на газовиків та електриків.

DSC00426

Нова газова труба по фасаді

Газовики оперативніше спрацювали – частково через те, що в нас особливих змін в план не було – трубу перенесли, але в зв’язку з переплануванням, вона як була в кухні і в коридорі, так і лишилася – тільки винос лічильника назовні. А частково все пройшло швидко, бо майстер Степан Васильович досить толковий попався і без заморочок. Труби теж він організовував, щоб я вже не мотався і не шукав їх. Декілька разів довелося таки заїхати в Пустомити, але не настільки проблемно, щоб запам’яталося.

Man at work

Man at work

По електриці все виглядало досить просто – стовпець вже стояв залитий, треба було відключити старі дроти і зняти їх, сусідські дроти скрутити і пустити напряму, піключити нам лічильник, оформити документи на винос лічильника а вже потім при нагоді завалити старі стопці на нашій ділянці і викопати бетонні пасинки, на яких трималися дерев’яні стовпи. Підключення лічильника зробив електрик Іван, який заодно і вчепив нам ліхтар вуличного освітлення на сусідський стовп. А от бригаду, щоб перечепити старі дроти, довелося чекати десь 2 чи 3 тижні – приїхали в дощ, але досить оперативно все поробили. Пропонували оформляти 3 фази, але тільки документальна частина виносила в районі 10-11 тис грн (1500 усд), тому я відмовився. Нічого “тяжкого” я підключати не планую, а щоб переключатися між фазами в випадку поганої напруги, треба було б ще будувати якусь міні-будку біля воріт або на горищі ставити якийсь щиток додатковий. Словом, наразі дві фази, при потребі можна буде кинути ще один кабель і оформити три.

DSC03237

Люко-двері

Наближався серпень і в мене намальовувалося відрядження в Данію. Останнє відрядження для цілого нашого тіму, якби ж я тоді знав, то не відпрошувався б швидше з нього повернутися. Але перш ніж їхати, треба було вирішити, що робити з люком в підвал. Сам отвір хлопці перенесли, а от люк знайти виявилося цілою проблемою. Я хотів щось таке, щоб закладалося плиткою врівень з підлогою, але погугливши добряче, зрозумів, що це не зовсім реально. Є якісь кулібіни в Чернігові, по-моєму, які роблять такі люки на вигнутих петлях + дають ще автомобільні газові амортизатори, щоб легше відкривалося. Але чекати на них довго, виходить досить дорого і все одно буде шпарина на підлозі. Тому я знайшов в Рясному завод, який робить броньовані двері і замовив в них. По суті це двері, тільки 67×67 см. Накладаються зверху на плитку, дверка утепляється мінватою, гумові прокладки не дають протягу гуляти туди-сюди. Ну і замість ручки – ручка, яка вкручується при потребі відкрити підвал. Зробили акуратно по розмірах і з моїми побажаннями, помалювали порошковою фарбою, десь два тижні зайняло. Дивно, що немає ринку для таких речей – певно підвали в всіх з нормальними дверима, чи що.

DSC03239

Коридор і встановлені двері

До відрядження треба було ще вирішити яку плитку на підлогу класти в ванній, по коридорах і в кухні на підлогу. В коридорах я хотів щось темне і більше чим стандарні 33 см, обдивилися купу салонів з плиткою, але в око щось нічого не впадало. Зрештою, знайшли в KeramaMarazzi керамо-граніт потрібного кольору і фактури, 40х40. Там же Юля підібрала під кухонні фасади світлішу плитку на підлогу в кухні. Прицінювалися і розглядали варіанти ми в салоні на Кульпарківській, а там якраз була акція для власників квартир в новобудові, де знаходиться салон. Величезна подяка Олегу Ониськові, який дав копію документів на квартиру для оформлення знижки. Олег, з мене велиииике пиво, я пам’ятаю, просто зразу не було фінансів, а потім вже і нагоди проставитися 🙂

bath_inet

Один з дизайнів з просторів інтернету

В результаті з підлогою особливо часу не витратили. Зате по-повній “нагемороїлися” з дизайном ванної кімнати. Спочатку поїхали в “Плиточку” і “Леокераміку”, там замовили дизайн. По 2 чи 3 варіанти нам розробили і всі “мимо каси”. В принципі, я витрачені гроші на дизайнерів не вважаю втраченими, бо сидячи біля дизайнера я уважно слухав, що саме вони враховують і які рекомендації дають по різці плитки, вирівнюванні ліній, вставці візерунків, розрахунку світлопотоків, використання декоративних фрез і плиток з візерунками. Тому сказати, що ми плюнули на дизайнерські потуги і намалювали дизайн самотужки я можу, але доля правди є в тому, що негативний досвід з дизайнерами нам дав певні знання і це дало змогу наше бачення правильно викласти на малюнках від руки. Юля, молодчинка, знайшла фірму на Цитаделі, яка суттєво дешевше привозить то й же асортимент, що і “Лео Кераміка” чи “Плиточка”, і по наших ексізах, вони нам вже оформили фінальний проект.

DSC_0046

Кадр з майбутнього, фоток процесу не збереглося

Щодо кольорової гамми, то ми, перебравши різні модні кольори і плитку різної доровизни, прийшли-таки до мого початкового бачення – зелений колір, який би дуже гармонічно поєднувався з виглядом з вхідних дверей. Зараз виходить так, як собі мріяв – при відкритих вхідних дверях з ванни відкривається вигляд на Басівські зелені поля.

Отже, розібравшись з нагальними проблемами, я чкурнув в відрядження до Копенгагену. Хлопці фронт робіт мали, а Юлі лишалося замовити плитку на підлоги та в ванну і організувати доставку. До мого приїзду Орест мав би покласти плитку по коридорах і в кухні, а також розпочати роботу над укладкою плитки в ванній.

Далі буде.

Advertisements

3 thoughts on “Наш басівський дім. Ремонт будинку – частина 1.

  1. Та ви теж нівроку, Грубасіки – в чомусь і ваша хатинка нас надихнула на таку авантюру ))) Чого до 16-ліття чекати – приїжджайте на Даринчиних 11 в червні )) Або просто приїжджайте, ми вам завжди раді!

  2. ухх заздрю мовчки… а ви обої ніде не клеїли? в мене зараз проблема, як їх вибрати)) може ви щось краще порадите?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s