Прочитані книги – Q4/2016


img_20161128_055609

Нарешті відпочинок!

В жовтні 2016 нарешті закінчилися ремонтно-облаштувальні роботи (про що я ще напишу в окремих постах), а отже можна повертатися до нормального життя. Для  мене будівництво виявилося ще й досить сильним джерелом такої собі “зайнятої прокрастинації” – адже постійні дедлайни і списки необхідних покупок, щоб майстри не простоювали і “поки є погода” – такі речі легко витісняють і переважують всі інші типові життєві розпаралелення (сім’я, робота, бізнес, спорт, хоббі). До того ж, така зайнятість і постійне життя в “Епіцентрі” затягує по принципу соцмереж – ти робиш щось, значить вже не байдикуєш + досить часто це щось можна побачити\сфоткати\викласти для збору лайків\привезти друзям показати і тд. Напевно саме через це ті, хто будуються, легше зіскакують з фейсбуків – в житті з’являється серйозніший стимул.

На щастя, будівництво має властивість закінчуватися (до весни, принаймі), а отже можна і треба вертатися до нормального життя з усіма його викликами та бонусами. Мені пощастило з друзями і співробітниками, які тонко відчули цю необхідність повернення в звичне русло і надарували мені на день народження багато книжок, щоб не бетоном єдиним, так би мовити 🙂

Читати я люблю, але маю прикру особливість не запам’ятовувати назви творів та авторів – крім, хіба поодиноких авторів, за якими я фанатів\фанатію і читаю\читав в них більшість творів – типу Кінга, Кунца, Вербера, Бредбері, По і тд. В бізнесовій та навчальній літературі ще гірше – зазвичай я запам’ятовую ідею плюс, може, декілька цитат і на тому решта книжки з голови вивітрюється.

Тому даним постом я спробую вести такий собі лог прочитаних книжок, щоб з одного боку зафіксувати свої враження про них, а з іншого мати потім можливість вибрати щось для перечитання чи навпаки, вберегти себе від марної трати часу. Можливо, комусь з читачів блогу такі дописи стануть теж у пригоді. Формат – квартальний,  точка відліку – 4-тий квартал 2016 року (і щось з вересня 2016), оскільки те, що читав раніше в 2016-му вже призабулося за жаром та пилом ремонтів 🙂

 Террор, Ден Сіммонз (електронний формат, російською)

Запалився ідеєю читати після новин про те, що після сотні років пошуків випадково таки знайшли затонулий і покинутий корабель Террор. Книжка написана майстерно, читається легко, містичні події вдало переплетені з історичними фактами, герої живі і мотивація їхніх вчинків логічна. Дуже рекомендую.

Моє життя та робота, Генрі Форд (книжка, українською)

Епічна книжка, яку я давно тримав в списку “to read”, але все ніяк не доходили руки. Для всіх, хто цікавиться бізнесом та життям взагалі. Майже на кожній сторінці пообкреслював цитати – часто цілими абзацами. Де-не-де проступає мрійливий соціалізм тої епохи, але загалом практичний розум і досвід Форда – справжній скарб. Дуже рекомендую.

The Hard Thing About Hard Things – Бен Горовіц (книжка, українською)

Одразу ж після заводів і детальних прорахунків Форда, ця книжка видається дуже поверхневою. Особливо перша частина, де Горовіц розказує про свій життєвий досвід – але такий тепер час, видать – щось швидко зробити, наростити клієнтську базу і швиденько продати або продатися, поки не розвалилося. Згодом, де починається мова про продукт-менеджера (не в сенсі продукт овнера, а в сенсі більше Account Manager чи навіть Marketing+Product Manager, як мені видалося) – є багато цінних порад по відборі і вихованню кадрів, роботі з клієнтами, конкурентами і тд. Непогана книга, можна читати.

Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або як створити майбутнє, Пітер Тіль (книжка, українською)

Читається легко, але згадати реально нема що. Трохи досвіду Тіля, потім якісь нестардатні його умовиводи (Фрікономіку чи Good to great місцями нагадує). Цитат особливо не накреслив, бо книжку позичав. Нічого особливого.

Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств, Феррацці К (книжка, українською)

Це просто Біблія для екстравертів та менеджерів з продажу\маркетологів\переговорників різного калібру. Автор вперто називає власну манеру набиватися в друзі “корисною”, але все одно присутнє відчуття спланованості таких “спонтанних підготовлених контактів”, які він обирає виходячи зі статку чи впливу його візаві. Цілу книжку я намагався зрозуміти чим же, власне, автор займається крім “торгівлі контактами”, такий собі мега-посередник, і на декількох сторінках навіть проскакували дещиці інформації, але картина так і не склалася. Попри певну скептичність, з якою я читав 80% книги, останні 20% магічним чином мене таки пройняли ідеєю, що треба-таки з людьми знайомитися і наводити соціальні містки. В якості книги для пробудження внутрішнього екстраверта – можна читати, а загалом – багато “водички”.

Як  виховати дорослого: підготовка дитини до успішного життя, Джулі Літкотт-Гаймс (книжка, українською)

От ніби вже і друга дитина є, і Даринка вже підліткує – але постійно таке відчуття, що ще вчитися і вчитися тих дітей виховувати. В книзі обговорюється багато питань та розвіюються страхи виховання різного віку дітей. Перегукується з моїми власними думками щодо всіх оцих модних трендів гіпер-опіки, гіпер-безпеки, жертвопринесенням батьків задля успіху дітей і тд. Єдиний мінус книжки – дещо “грузнеш” в купі посилань на всілякі дослідження та статті, хоча і тут трапляються гідні цитат речі. Рекомендую молодим батькам або тим, хто планує дітей і читає опуси всіляких “сімейних психологів” в соцмережах (каюся, теж заглядав ;))

Думай як фрік, Стівен Левітт, Стівен Дабнер (книжка, українською)

Позиціонується як продовження Фрікономіки. Постійне пережовування і повторення ідей з оригінальної книги, від чого ці ідеї вже сприймаються як заїжджені істини, а не сміливі і неординарні погляди. Не рекомендую, краще перечитайте Фрікономіку.

Чому нації занепадають? Дарон Аджемоглу, Джеймс Робінсон (книга, українською)

Цікава теорія, правда подана чи не з десяток разів на прикладі різних країн та континентів. Деякі читати було цікаво, деякі відверто нудно, але загалом корисна книжка. Змусила мене змінити думку, щодо “голосування тільки освічених верств населення”, оскільки таким чином формуються ексклюзивні інститути, які загрожують майбутньому нації. Треба буде перечитати її років так за 10, коли (якщо) проступлять наслідки президенської каденції Трампа.

Найкоротша історія часу, Стівен Гокінг, Леонард Млодіонов (книжка, українською)

Пізнавально про популярну зараз теорію створення Всесвіту, матерію, час та інші вселенські дрібниці. Незважаючи на об’єм, місцями треба напружити мізки, а деякі речі я і досі не зможу на пальцях пояснити, хоча принципи стали зрозуміліші. Перечитати ще якось.

Джордж і таємний ключ до Всесвіту, Люсі Гокінг, Стівен Гокінг (книжка, українською)

Цікава і захоплююча дитяча книжка про серйозні питання. Фанатам Рік та Морті – обов’язково для прочитання. Мені “пішла” навіть краще за старшу версію вище. Рекомендую дорослим і дітям.

Все літо наче день один, 2 книга, Рей Бредбері (книжка, українською)

Почав з другої книги, бо першу Юля читала. Збірка оповідань, читається приємно, над деякими треба добряче помізкувати. Особливо сподобалися “День, коли постійно дощило”, “Все літо наче день один”, “Страшна велика пожежа у маєтку”, “Іржа”, “Лід і вогонь”. Рекомендую.

Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости, Нассім Талеб (електронний формат, російською)

Я ще не читав “Антихрупкость”, але чомусь таке передчуття, що ця книжка затягнуте продовження першої. Ідея зрозуміла з перших розділів, далі йдуть філософські роздуми Талеба, від яких я засинав кожних 50-100 сторінок, тому в цьому плані книжка корисна. Але загалом враження радше негативне – недарма в книгарні книги Талеба ставлять біля книг Кіосакі. Ніби і толкову ідею дядько має, але як починає розказувати, особливо коли до методів доходить – якесь відчуття шарлатаства. Ще один момент – наші пост-радянські та пост-помаранчеві покоління, на мою думку, мають чи не вроджену рису очікувати від економіки\держави\долі несподіваних поворотів (чорних лебедів), тому книга, напевно, більш актуальна для мешканців стабільніших країн. Ще Сабаричу сподобатися мала б – автор сперечається з усіма про все, при цьому мало що пропонуючи, посилаючись на те, що дослідити реальні взаємозв’язки наразі нереально. Рекомендую, тільки якщо вас мучить безсоння.

В сталевих грозах, Ернст Юнгер (книжка, українською)

Документальне (хоч і відредаговане декілька разів) свідчення про події Першої світової війни від безпосереднього учасника. Для кожного, хто грав Call of Duty чи інші комп’ютерні стрілялки не буде якимось откровенням кількість смертей і поранень солдатів та самого автора, але як на той час, коли її вперше опублікували, думаю призвела до сильного соціального резонансу. Стиль викладення досить сухий, смерті та каліцтва фіксуються наче цифри в бухгалтеській звітності, художньості як такої небагато – зрештою, в цьому і цінність щоденників вояки. Рекомендую, особливо для тих, хто як я мало знає про події та засоби ведення Першої світової.

Історії про життя, смерть і нейрохірургію, Генрі Марш  (книжка, українською)

Дуже пізнавальні нариси з практики лікаря. Гарно і без нагромадження термінів описані історії хвороб, стосунки лікарів та пацієнтів, навіть різниця між нашою та розвиненою медициною. Дуже рекомендую.

Вас невозможно научить иностранному языку, Николай Замяткин (електронний формат, російською)

Попри те, що в тексті багато “води”, життєвих бувальщин і місцями погано прихованої “туги за російською величчю”, автор пропонує цікавий метод вивчення іноземних мов. Книжку можна читати з кінця – там, де йдуть підсумки методики і відповіді на типові запитання. Метод базується на прослуховуванні і читанню вголос спецільно відібраних діалогів, потім активному читанню і, врешті, спілкуванню з носіями. Швидких результатів не обіцяється, навпаки – що доведеться попотіти. Перегукуєься з моїм досвідом вивчення польської, тому варто спробувати. Рекомендую як альтернативний погляд на вивчення  іноземних мов.

История твоей жизни, Тед Чан (електронний формат, російською)

Захотілося прочитати оригінал одразу ж після перегляду фільму “Прибуття”. Як і в “Марсіанині”, в фільмі додали трагічних моментів і дещо спростили історію – в оповіданні акценти більше на практичну сторону комунікації з ними та вивчення інопланетної мови – теж, доречі, акцент зміщений на спілкування, а не письмо – як і в книзі Замяткіна вище. Сподобалося, продовжу читати збірку оповідань Чана – якісна фантастика і нетипові ідеї. Рекомендую.

Зазирни у мої сни, Макс Кідрук (книжка, українською)

Кідрук для мене то такий собі український Кінг. В цій книжці це ще більше проявилося. Якщо Твердиня, Бот, Жорстоке небо підкупляли своїми нестандартними і екзотичними локаціями, смачними описами та драйвом, то тут вже якось відчувається стиль Кінга. Це не означає, що книжка погана – навпаки, захоплююча досить – але от не запам’ятовується якось. Рекомендую любителям Кінга та містичних (техно)триллерів.

Наразі все, рік не закінчився, тому ще постараюся щось дочитати і дописати 🙂

Діліться цікавими книжками в коментах.

Advertisements

One thought on “Прочитані книги – Q4/2016

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s