Прочитані книги – Q4/2016

img_20161128_055609

Нарешті відпочинок!

В жовтні 2016 нарешті закінчилися ремонтно-облаштувальні роботи (про що я ще напишу в окремих постах), а отже можна повертатися до нормального життя. Для  мене будівництво виявилося ще й досить сильним джерелом такої собі “зайнятої прокрастинації” – адже постійні дедлайни і списки необхідних покупок, щоб майстри не простоювали і “поки є погода” – такі речі легко витісняють і переважують всі інші типові життєві розпаралелення (сім’я, робота, бізнес, спорт, хоббі). До того ж, така зайнятість і постійне життя в “Епіцентрі” затягує по принципу соцмереж – ти робиш щось, значить вже не байдикуєш + досить часто це щось можна побачити\сфоткати\викласти для збору лайків\привезти друзям показати і тд. Напевно саме через це ті, хто будуються, легше зіскакують з фейсбуків – в житті з’являється серйозніший стимул.

На щастя, будівництво має властивість закінчуватися (до весни, принаймі), а отже можна і треба вертатися до нормального життя з усіма його викликами та бонусами. Мені пощастило з друзями і співробітниками, які тонко відчули цю необхідність повернення в звичне русло і надарували мені на день народження багато книжок, щоб не бетоном єдиним, так би мовити 🙂

Читати я люблю, але маю прикру особливість не запам’ятовувати назви творів та авторів – крім, хіба поодиноких авторів, за якими я фанатів\фанатію і читаю\читав в них більшість творів – типу Кінга, Кунца, Вербера, Бредбері, По і тд. В бізнесовій та навчальній літературі ще гірше – зазвичай я запам’ятовую ідею плюс, може, декілька цитат і на тому решта книжки з голови вивітрюється.

Тому даним постом я спробую вести такий собі лог прочитаних книжок, щоб з одного боку зафіксувати свої враження про них, а з іншого мати потім можливість вибрати щось для перечитання чи навпаки, вберегти себе від марної трати часу. Можливо, комусь з читачів блогу такі дописи стануть теж у пригоді. Формат – квартальний,  точка відліку – 4-тий квартал 2016 року (і щось з вересня 2016), оскільки те, що читав раніше в 2016-му вже призабулося за жаром та пилом ремонтів 🙂

Читати далі

Наш басівський дім. Облаштування двору – частина 2.

Осінь 2014

Осінь 2014

Поки точилися суперечки за межі, бетон стигнув в жилахопалубці, скріплюючи їх на віки вічні, а хлопці могли повернутися до влаштування подушки під бруківки. Перед початком робіт я добряче начитався про те, як її влаштовувати – хтось радить пиріг з геотекстилем знизу і навіть між кожним шаром, а хтось – взагалі без геотекстилю кладе і надіється на “авось”, відважні взагалі подушки не роблять, і потім кожні пару років перекладають.

Читати далі

Наш басівський дім. Облаштування двору – частина 1.

DSC01356

My village way

Весна наближається, а значить можна продовжувати розмову про наше басівське господарювання. Раніше в мене з першим теплом асоціювалися виїзди на шосері, а після переїзду в Басівку – в основному всякі господарські справи. Перший рік (2014) ще якось по інерції почав з накату, але роботи по подвір’ю було багато, тому мало-помалу в гаражі почали з’являтися різні електроінструменти, а довкола хати – ситуативні покращення.

Читати далі

Річна статистика автолюбителя – ч.6

ImageЩоб трохи відволіктися від тривожних подій останніх місяців, пропоную вашій увазі ще один рік автостатистики. На цей раз буде менше фотографій та вражень, бо рік був досить клопіткий, тому було не до фото – а ті, що є – то здебільшого з телефону. Ну але ж ми тут не для перегляду фото зібралися, а для цифр, то ж давайте до діла. Читати далі

Життя після Євромайдану

Повернувся з Євромайдану, перечитав новини, подивився інтерв’ю з різними розумними і не дуже людьми, і вирішив викласти думки, що накопичилися. Попереджую – це лише поточні думки, я не політолог і не стратег, а просто маленький українець в тяжких роздумах. Це моя спроба розмежувати почуття та враження від прагматичних та невеселих думок і сформувати якусь лінію для себе на наступний період.

Вважаю, що не настільки тепер важливо як закінчиться Євромайдан та якими будуть події наступних періодів. Вистоїмо відставку чи таки розженуть нас по кутах (чи, що, ймовірніше, виморять нас і киян отими постійними вояжами до Києва)? Що важливо робити прямо зараз і навіть більш важливо продовжувати робити надалі (після розпуску Євромайдану, зачисток чи (якщо дуже повезе) перевиборів, а особливо після “перемоги”, яка, дуже боюся, може виявитися “Пірровою”)?

Для тих, хто немає часу опишу загальну думку – рости знизу і всіляко підтримувати низинні самоорганізації громадян. Така собі “суспільна партизанщина”, якщо ще коротше. У випадку поразки і тим більше у випадку перемоги. Читати далі

Боротьба за паспорт в Луцькому паспортному столі

Ілюстративне фото із сайту dem-alliance.orgПісля останньої поїздки закордон, коли хорвати мені проштампували останню вільну сторінку, Юля мене постійно “пиляла”, щоб я здав документи на новий закордонний паспорт. Жінки вони взагалі такі – їм би тільки причину “попиляти” 🙂 Мені він якось не дуже розходився, бо й так в найближчому часі закордон їхати я не планував, тому відкладав то діло в довгий ящик. Крім того, регулярно проїжджаю вранці повз львівський міжрегіональний центр видачі паспортних документів (на Залізничній 56) і постійно бачу там купу народу в чергах – шкода гаяти свій час на такі забави. Але ось намітилася поїздка до Луцька на декілька днів, тому заодно вирішив і подати документи по місцю прописки.

За той час, що я тягнув з подачею документів, траплялися різні “перетрубації” з паспортними столами – щось там відміняли, щось реогранізовували, щось покращували і тд. Проте черги під ними явно не зменшувалися і в пресі та інтернеті випливали все нові та нові подробиці корупційності цього виду діяльності. Як воно часто буває з чоловічим затягуванням до останнього, виявилося, що я правильно зробив, що нікуди не поспішав. За цей час технології боротьби з наглючими присосками держслужбовцями досягли певного розвитку, що дозволило мені частково скористатися здобутками піонерів цієї боротьби. Одним з першопрохідців, наскільки я можу судити, є мій колишній однокурсник – Юрій Бульбах. Позитивний чувак, якщо хтось його ще не знає. Саме його пост на сайті Захист Прав допоміг мені розібратися що до чого і як діяти. Тож на знак подяки Юрі за його сізіфів труд, вирішив написати звіт з мого невеличкого походу проти корупціонерів і що з того вийшло. Читати далі

Річна статистика автолюбителя – ч.5

Закінчився ще один рік мого автомобільного життя, тому настав час підбити підсумки та порахувати статистику використання сімейного автомобіля. Минулого року ми продали наш дизельний Фокус, та й почали шукати щось йому на заміну. З б/в машинами я бавитися вже не хотів одразу з декількох причин, тому вирішено було шукати щось серед нових. Процес пошуку був ще й досить обмежений в часі, тому не було часу вичитувати/обмацувати/надумувати біля кожної моделі в автосалонах, а рішення мало бути прийняте в межах перших 5-10 хвилин знайомства з інтер’єром та специфікаціями машини (зрештою, я так і фокуса вибирав – бо їздити на тому, що тобі не подобається чи незручне, та ще й за власні гроші – то якось нелогічно). Читати далі