Mallorca 2016

Майорка 2016

Майорка 2016

Давненько щось не було в мене тем про подорожі – з одного боку і подорожей стало менше через будову і ремонти, а з іншого – подорожі стали більш людними і простіше затегати учасників в фейсбуку і наваяти міні-звіт там, чим ваяти текст в блозі. Але щоб трохи розбавити будівельні хроніки фотками літа, я вирішив описати останню подорож на Майорку. Читати далі

Ель Сальвадор 2011

В Ель Сальвадор я попав в межах свого прощального робочого заїзду по клієнтах нашого замовника в цьому регіоні. За планом, я мав провести по тижню в кожній локації за маршрутом Атланта (США) – Сан Сальвадор (Ель Сальвадор) – Панама-сіті (Панама), після чого контракт мій закінчувався і я переходив на іншу роботу у Львові (вже без такої кількості поїздок по світу). Про Атланту розповідати все ніяк маю настрою (якщо коротко – то нема там і про що дуже говорити, нудне місто, хоча і є свої атракції), про Панаму – ще збираюся з духом (отут частинка панамських пригод), тому в цьому дописі розкажу про Республіку Ель Сальвадор.

Читати далі

Авто/вело Хорватія 2012. Тиждень перший.

Оскільки наша подорож була розбита на три різні локації, то розповідь я продовжу теж в трьох частинах – по частині на кожну локацію. Постараюся більш детально зупинитися на деталях відпочинку – веломаршрути, пляжі, місцеві цікавинки, які ми побачили, різні tips and tricks, тощо. Перший тиждень ми провели в Ровіні та околицях півострова Істрія, де дуже відчутний італійський вплив. Тут вистачає гарних затишних містечок, практично немає великих портових міст, багато туристичних атракцій. Ще в мене склалося враження, що це найбільш “соціалістичний” район Хорватії – тут дуже багато всіляких умовно-безкоштовних бонусів для відпочиваючих, за які в інших місцях беруть гроші. Але про все по черзі – спочатку була дорога.  Читати далі

Авто/вело Хорватія 2012. Загальні моменти.

Задумка поїхати в Хорватію або Чорногорію в нас була вже досить давно, але її все ніяк не вдавалося реалізувати то через мої постійні відрядження, то через небажання заморочуватися з візами, то ще через якісь відмовки. Але оскільки 2012 виявився останнім роком, коли Хорватію можна було відвідати без шенгенської візи, ми вирішили спробувати (забігаючи наперед, скажу що по підготовці документів навряд чи ми сильно від цього виграли 🙂 ).

Для початку, я начитався форумів та вражень Володі і Славіка, які досить детально розписали процес підготовки та всілякі лайф-хаки. Я постараюся аж так детально не розписувати процес отримання віз, бронювання житла і тд (хлопці це зробили досить детально), а просто перелічити основні моменти нашої підготовки. Читати далі

Пірати панамського таксоморя

Panama Taxi Pirates

Panama Taxi Pirates

Враження про Панаму і Панама-сіті я ще якось розкажу, а поки ось вам свіжа історія з елементами триллера та захоплюючого бойовика – з погонями, сутичками і спецефектами.

Спочатку – передісторія.На декілька останніх днів в Панамі я вирішив взяти вихідні і пізнати країну, так би мовити, глибше і ширше. Під час робочого тижня часу було обмаль на оглядини всяких цікавинок, тому все напланував на два вихідних дні перед вильотом.

Оскільки готель, який мені забронювала компанія виявився досить дорогим і дещо паскудненьким (особливо зважаючи на ціну), то я вирішив забронювати інакший готель – і за менші гроші і з виглядомна Панамський канал, який я так і не встиг побачити за тиждень перебування тут. Читати далі

Подорожі 2010

Grand Canyon

2010 рік ми почали сімейною поїздкою закордон і на той момент мені подобалося читати Сергія Долю (зрештою, я і далі його читаю – класний блог про подорожі). Думаю, десь у підсвідомості я й собі забажав поїздити по світу/подивитися на різні чудасії. А оскільки 2009 рік пройшов практично весь в Україні (і це після 3-х років регулярних відряджень в Польщу!), то, скоріше всього, Санта почув цю напівсвідому думку і вирішив прокатати мене по повній програмі – “be careful what you wish for”, як то кажуть.

Нижче – моя коротка історія 2010 року і світу, який я встиг побачити. Цей пост висітиме нагадуванням для мене, щоб я не лінувався і описав врешті враження від тих місць, де побував. Дещо вже описано, а решта, щиро сподіваюся, is coming soon 🙂

Читати далі

10.10.10 XC Паморочний Блюз

10.10.10 XC Паморочний Блюз

Хто сказав, що в жовтні вже холодно проводити XC-велоперегони? Неправда! Принаймі Діма (ursa) цього не чув і такі нісенітніці не затьмарили його намірів провести гонку 10.10.10 – адже такої комбінації цифр більше не буде 🙂 Я, правда, спочатку не думав їхати трасу – думав просто познімати відео і пофоткати учасників – адже в мене поки немає осіннього костюму і холодно і тд і тп. Але коли я побачив оце промо-відео, а, особливо, коли вночі перед заїздом пробігся з ursa, odna, Lexx_Giant і Dr.Martenz трасою, щоб зняти нічне блимання ліхтариків серед дерев і на контр-ухилах, то вирішив твердо – мушу спробувати!

Читати далі

Denver Rush Hour

"Корок" поблизу Денвера
“Корок” поблизу Денвера

Всі, кому доводилося зі мною подорожувати, в тій чи іншій мірі знайомі (a Юля та Даринка – особливо :)) з однією цікавою особливістю мого вибирання в дорогу. А саме – я завжди люблю збиратися і вирушати в останню хвилину. І, що найцікавіше, завжди встигаю (тьфу-тьфу і стук-стук по дереву) 🙂 Були випадки, коли я на ходу заскакував в поїзд, що вже почав рух зі станції, чи попадав в аварію на таксі, коли до відправлення автобусу залишалося менше 5 хвилин а відстань до автовокзалу складала більше 5 км, чи сідав на міський автобус, що замість вокзалу віз мене в депо за 20 хвилин до відправлення міжнародного автобусу 🙂 Таких ситуацій траплялася сила-силенна, і я навіть вигадав собі власне правило, згідно якого подорож буде вдала, коли я в “притик” встигнув на автобус/поїзд/літак 😉 І тому я ніколи не хвилююся в таких випадках, хоча остання “пригода” – відліт з Денверу додому, мало не похитнула мою віру в це правило.

Читати далі

Туреччина. Порадник економного туриста. Частина 2.

Екскурсії в Туреччині

Отже, як я і обіцяв в першій частині порадника, продовжимо розмову про екскурсії в Туреччині і як з мінімальними втратами отримати максимум задоволення від них.  Очевидно, що як розмаїття так і ціна екскурсій дуже залежить від обраної місцевості, хоча є тури, в які ви зможете поїхати з будь-якого готелю побережжя. Отже, почну з загального підходу до турецьких екскурсій.

Читати далі

Cote D’Ivoire – країна, про яку ніхто не знає

Cote D'Ivoire, Abidjan

Назва посту можливо дещо провокаційна + розкриває географічну “темність” автора :), але до початку роботи на мобільного оператора з цієї країни, я читав про Берег Слонової Кості хіба в якихось пригодницьких книжках.  В заголовках новин про цю країну теж часто не прочитаєш, хіба якісь відголоски про військовий переворот і громадянську війну, що тривала(триває?) майже 8 років.  В інтернеті теж інформації небагато, в основному офіціоз і поради консульств туди не їхати. Саме тому, коли з’явився шанс поїхати  у відрядження (інші хлопці на роботі відмовилися :)), я майже не вагаючись погодився.

Читати далі

Автоподорожі у Криму 2009

Оскільки EU цього року до українців ближчим не став (треба їм і стан банківського рахунку подавати, і бронювання готелю на весь час перебування, і в консульстві напружуватися + ризикувати передоплатою за готель, якщо візу не відкриють, чи з баригами зв’язуватися щоб швидко зробити візу і тд, і тп), то ми з Юлею вирішили, що якось трохи зажирно буде нашим західним братам (?) платити за можливість підтримати їхню ж туристичну галузь. З турками теж якось не склалося – на готель, який ми планували “ранньо зарезервувати” (тобто оплатити повну вартість путівки за 2 місяці до самої поїздки), турагент не зміг виставити заявку, бо сам же щось наплутав з термінами резервування – і, відповідно, лишився без замовлення взагалі (ну бо що ж це за ринок послуг такий, де клієнт повинен оплачувати помилки турагента, або погоджуватися на гірші варіанти за ті ж самі гроші?). Хорватії і чорногорії всякі теж відпали, бо машиною до них пиляти довгенько, плюс геморой з транзитними візами (плюс мені ще колеса літні треба було б докупити тоді на одну вісь однакові), а літаком на трьох виходить сума, яка наближається до вартості проживання. Поїздка до тестя в Москву машиною теж відпала, по причині того, що літом хочеться більше водних забав і “розслабону”, чим спеки і скаженного ритму мегаполісу.

Тому, уважно розглянувши і прорахувавши всі варіанти, ми з Юлею вирішили не зраджувати цьогорічній традиції відпочинку на українських теренах і поїхати машиною в Крим. Тим більше, що ніхто з нас ніколи там ще не був, а навіяна розповідями знайомих і пресою думка про те, що там відпочивається паскудно і дорого принаймі мусила бути перевірено особисто 🙂

Читати далі

Туреччина. Порадник економного туриста. Частина 1.

Наближається літо(пост я почав писати ще на початку травня :)) і перед певною категорією наших співвітчизників постає питання – куди поїхати до моря? Про переваги тих чи інших країн говорити не буду, оскільки питання вибору дуже індивідуальне, тому цей пост – для тих хто вирішив їхати в Туреччину. Все описане нижче є не більш ніж особистими враженнями, але можливо і вони будуть корисними при виборі місцевості, готелю, екскурсій та забав на Середземноморському побережжі. Читати далі

Освенцім і концтабори Auschwitz

Як і обіцяв, продовжую розповідь про подорож до Освенціма. Отже, так-сяк виспавшись на лавці недалеко центру міста, вже о 5-тій ранку я був на ногах. Місто ще спало і додивлялося останні сни, а сонце вже золотило гостроверхі костьоли і старовинні будиночки в центрі міста. Детальніше про старе місто і про решту подорожі читайте в третій частині розповіді. Наразі ж розповім про концтабори Auschwitz Birkenau i Auschwitz I, шокуючі експозиції і маленьке диво, конвеєри смерті і нащадків колишніх в’язнів.

Читати далі

Фотозвіт з Перемишля

Один цікавий співрозмовник підкинув по асьці ось такий от лінк – про поїздку в Перемишль з пішим переходом через Шегині. Цікаво написано, фотки гарні. Загалом раджу почитати мандрівникам. Мені завжди чомусь з назвою Перемишль пов’язувалися в уяві якісь блошині ринки, юрби перекупщиків і бариг, брудні площі та інші жахливі сцени в стилі тарантинівського “From Dusk Till Down” :). Напевне саме тому, проїжджаючи 2 чи 3 рази через Перемишль я так і не спромігся вийти і прогулятися містом (хоча, звичайно ж були і інші “відмазки” – багаж, цікаві співрозмовники в купе, лінь, міцний сон ;)).

Читати далі