Mallorca 2016

Майорка 2016

Майорка 2016

Давненько щось не було в мене тем про подорожі – з одного боку і подорожей стало менше через будову і ремонти, а з іншого – подорожі стали більш людними і простіше затегати учасників в фейсбуку і наваяти міні-звіт там, чим ваяти текст в блозі. Але щоб трохи розбавити будівельні хроніки фотками літа, я вирішив описати останню подорож на Майорку. Читати далі

Наш басівський дім. Облаштування двору – частина 2.

Осінь 2014

Осінь 2014

Поки точилися суперечки за межі, бетон стигнув в жилахопалубці, скріплюючи їх на віки вічні, а хлопці могли повернутися до влаштування подушки під бруківки. Перед початком робіт я добряче начитався про те, як її влаштовувати – хтось радить пиріг з геотекстилем знизу і навіть між кожним шаром, а хтось – взагалі без геотекстилю кладе і надіється на “авось”, відважні взагалі подушки не роблять, і потім кожні пару років перекладають.

Читати далі

Наш басівський дім. Облаштування двору – частина 1.

DSC01356

My village way

Весна наближається, а значить можна продовжувати розмову про наше басівське господарювання. Раніше в мене з першим теплом асоціювалися виїзди на шосері, а після переїзду в Басівку – в основному всякі господарські справи. Перший рік (2014) ще якось по інерції почав з накату, але роботи по подвір’ю було багато, тому мало-помалу в гаражі почали з’являтися різні електроінструменти, а довкола хати – ситуативні покращення.

Читати далі

“Ніч у Львові” : Start of ACP Marathon 600km (12/07/2014)

Третя година ночі, повний місяць час від часу вигулькує з-за хмар, моросить теплий дощик, температура повітря +18 С, вологість повітря навіває думки про Одесу-маму, нічний Львів безлюдний і прекрасний. Але стоп! Це що за водолази біля монументу на Стрийській?

Читати далі

Мій перший марафон

Нарешті я наважився проїхати щось довше, чим традиційна Львівська Сотка чи маршрути на Судову Вишню і назад. З моєю цьогорічною велокармою (7 проколів з початку з січня, 6 виламаних шпиць і 2 вбиті ободи ;() я особливо не горю бажанням товктися по львівському бездоріжжю, а тому на марафонах можу хіба волонтерити. Але анонсована Рівненська 200ка обіцяла бути а)шосейною 2)погожою 3)гарно-компанійською. Тому вирішив їхати – зрештою, досвід вертання додому 30-40км на вісімці ззаду вже декілька набувався в цьому сезоні )))

Читати далі

Ель Сальвадор 2011

В Ель Сальвадор я попав в межах свого прощального робочого заїзду по клієнтах нашого замовника в цьому регіоні. За планом, я мав провести по тижню в кожній локації за маршрутом Атланта (США) – Сан Сальвадор (Ель Сальвадор) – Панама-сіті (Панама), після чого контракт мій закінчувався і я переходив на іншу роботу у Львові (вже без такої кількості поїздок по світу). Про Атланту розповідати все ніяк маю настрою (якщо коротко – то нема там і про що дуже говорити, нудне місто, хоча і є свої атракції), про Панаму – ще збираюся з духом (отут частинка панамських пригод), тому в цьому дописі розкажу про Республіку Ель Сальвадор.

Читати далі

Авто/вело Хорватія 2012. Тиждень перший.

Оскільки наша подорож була розбита на три різні локації, то розповідь я продовжу теж в трьох частинах – по частині на кожну локацію. Постараюся більш детально зупинитися на деталях відпочинку – веломаршрути, пляжі, місцеві цікавинки, які ми побачили, різні tips and tricks, тощо. Перший тиждень ми провели в Ровіні та околицях півострова Істрія, де дуже відчутний італійський вплив. Тут вистачає гарних затишних містечок, практично немає великих портових міст, багато туристичних атракцій. Ще в мене склалося враження, що це найбільш “соціалістичний” район Хорватії – тут дуже багато всіляких умовно-безкоштовних бонусів для відпочиваючих, за які в інших місцях беруть гроші. Але про все по черзі – спочатку була дорога.  Читати далі

Вело-марафон (бревет) 300 км, 16.06.2012 (Відео)

Маршрут 300-ки

Маршрут 300-ки

Вчора відбувся потужний вело-захід – марафон на 300км в залік ACP. Я, на жаль, не поїхав – мало накату, мало спав, багато “кьюшаль”, ліньки було, та інші “відмазки” 🙂 Але от тих 60+ вело-молодця та вело-молодиці, які не злякалися такої відстані в сідлі, викликали тільки respect і бажання підтримати їх хоч роботою на КП.

Тому 300-ку я все ж поїхав – але на машині “групи підтримки” ) Був ще задум познімати пілотон та інші групи в вигідних місцях на київській трасі, але з технічних причин це відео, на жаль, has gone with the wind..

Зате було відзнято купу класного матеріалу з нашого КП2 (160-тий кілометр) біля Немирова. Місце там просто бомбезне – і без марафону гарно можна провести час. Ну а позитивні марафонці-рандонери зробили вчора наше КП просто відпочинком 🙂

Вітання як “лосям”, які виїхали 300км з 10-ти годин, так і всім, хто фінішував в межах нормативу (20 годин). Та й загалом, велике “Дякую” всім причетним, за те, що було сонячно, весело та спортивно.

А ось і відео – хай, може, не таке, як планувалося – але теж досить душевне (є також в HD – перемикач в нижній стрічці справа).

Трохи фото з місця події.

Cote D’Ivoire – країна, про яку ніхто не знає

Cote D'Ivoire, Abidjan

Назва посту можливо дещо провокаційна + розкриває географічну “темність” автора :), але до початку роботи на мобільного оператора з цієї країни, я читав про Берег Слонової Кості хіба в якихось пригодницьких книжках.  В заголовках новин про цю країну теж часто не прочитаєш, хіба якісь відголоски про військовий переворот і громадянську війну, що тривала(триває?) майже 8 років.  В інтернеті теж інформації небагато, в основному офіціоз і поради консульств туди не їхати. Саме тому, коли з’явився шанс поїхати  у відрядження (інші хлопці на роботі відмовилися :)), я майже не вагаючись погодився.

Читати далі

Велоподорожі 2009

Unibike Mission і Даринка

Оскільки я надто лінивий, щоб описувати всі свої велоподорожі (а життя надто швидкоплинне, щоб з цього приводу заморочуватися :)), то я вирішив зробити такий собі збірний пост, в якому буду перераховувати всі вилазки велосипедом в цьому році.  Деякі подорожі будуть розписані детально (відповідно буде лінк на статтю), деякі просто будуть мати фотозвіт (буде лінк на photofile), а деякі будуть просто самі по собі, з коротеньким описом. Цей пост буде змінювати дату публікації при кожному оновленні, відповідно буде завжди висіти зверху, як тільки я кудись поїду і вирішу про це розповісти :).

Читати далі

Останні літні дарунки Верещиці

Ось і закінчилося літо. Хоч і було воно однозначно веселим та цікавим, проте промайнуло досить швидко – лише “зацементовані” у фотоальбомах спогади переконують, що насправді часу було вдосталь і на веломандрівки, і на поїздки Україною, і на просто “відривання” на природі з сім’єю. Тому для прощання з таким гарним періодом в нашому житті ми одностайно вирішили чкурнути минулої суботи в Верещицю.

Читати далі

Автоподорожі у Криму 2009

Оскільки EU цього року до українців ближчим не став (треба їм і стан банківського рахунку подавати, і бронювання готелю на весь час перебування, і в консульстві напружуватися + ризикувати передоплатою за готель, якщо візу не відкриють, чи з баригами зв’язуватися щоб швидко зробити візу і тд, і тп), то ми з Юлею вирішили, що якось трохи зажирно буде нашим західним братам (?) платити за можливість підтримати їхню ж туристичну галузь. З турками теж якось не склалося – на готель, який ми планували “ранньо зарезервувати” (тобто оплатити повну вартість путівки за 2 місяці до самої поїздки), турагент не зміг виставити заявку, бо сам же щось наплутав з термінами резервування – і, відповідно, лишився без замовлення взагалі (ну бо що ж це за ринок послуг такий, де клієнт повинен оплачувати помилки турагента, або погоджуватися на гірші варіанти за ті ж самі гроші?). Хорватії і чорногорії всякі теж відпали, бо машиною до них пиляти довгенько, плюс геморой з транзитними візами (плюс мені ще колеса літні треба було б докупити тоді на одну вісь однакові), а літаком на трьох виходить сума, яка наближається до вартості проживання. Поїздка до тестя в Москву машиною теж відпала, по причині того, що літом хочеться більше водних забав і “розслабону”, чим спеки і скаженного ритму мегаполісу.

Тому, уважно розглянувши і прорахувавши всі варіанти, ми з Юлею вирішили не зраджувати цьогорічній традиції відпочинку на українських теренах і поїхати машиною в Крим. Тим більше, що ніхто з нас ніколи там ще не був, а навіяна розповідями знайомих і пресою думка про те, що там відпочивається паскудно і дорого принаймі мусила бути перевірено особисто 🙂

Читати далі

Освенцім і концтабори Auschwitz

Як і обіцяв, продовжую розповідь про подорож до Освенціма. Отже, так-сяк виспавшись на лавці недалеко центру міста, вже о 5-тій ранку я був на ногах. Місто ще спало і додивлялося останні сни, а сонце вже золотило гостроверхі костьоли і старовинні будиночки в центрі міста. Детальніше про старе місто і про решту подорожі читайте в третій частині розповіді. Наразі ж розповім про концтабори Auschwitz Birkenau i Auschwitz I, шокуючі експозиції і маленьке диво, конвеєри смерті і нащадків колишніх в’язнів.

Читати далі

Велоподорож в Tyniec

Насправді, це не зовсім велоподорож(в звиклому для мене форматі). Просто виїхав сьогодні з роботи і чомусь дуже не хотілося вертатися додому.. Постояв над Віслою, прикинув куди можна поїхати і що хотілося б побачити, зважив на теплі кольори від заходу сонця(які мали б гарно фотографуватися) і повернув в сторону містечка Tyniec. Ось і з’явився привід розказати про “Велосипедний Рай”, який я вже згадував в попередніх записах. Карти подорожі складати не буду – 35км то не відстань, але фотозвіт як завжди на місці. Отже, вперед, шановний подорожній, втамуємо жагу до руху разом.

Читати далі

Фотозвіт з Перемишля

Один цікавий співрозмовник підкинув по асьці ось такий от лінк – про поїздку в Перемишль з пішим переходом через Шегині. Цікаво написано, фотки гарні. Загалом раджу почитати мандрівникам. Мені завжди чомусь з назвою Перемишль пов’язувалися в уяві якісь блошині ринки, юрби перекупщиків і бариг, брудні площі та інші жахливі сцени в стилі тарантинівського “From Dusk Till Down” :). Напевне саме тому, проїжджаючи 2 чи 3 рази через Перемишль я так і не спромігся вийти і прогулятися містом (хоча, звичайно ж були і інші “відмазки” – багаж, цікаві співрозмовники в купе, лінь, міцний сон ;)).

Читати далі

Велоподорож Краків-Велічка-Нєполоміце

Всім привіт. Першим постом у моєму блозі буде далеко не перша моя велоподорож, але одна з найсвіжіших. Старіші велоподорожі з детальним фотозвітом обіцяю викладати поступово.

Отже, після довгих суботніх (26.05.2007) роздумів над тим, яку ж мапу і з якою деталізацією купити, настав час для роздумів а куди ж власне поїхати 🙂

Читати далі